ПОРТАЛ

 

ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА


Соколова Олена Іванівна

 

ОСВІТА - ВИЩА ПЕДАГОГІЧНА

ПЕДАГОГІЧНИЙ СТАЖ - 30 РОКІВ

КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ - "СПЕЦІАЛІСТ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ",

ПЕДАГОГІЧНЕ ЗВАННЯ - "СТАРШИЙ ВИХОВАТЕЛЬ".  


Метою роботи методичного кабінету є:

Ø  надання методичної допомоги педагогічним працівникам щодо підвищення їх кваліфікації, професійної компетентності; підготовки та проведення освітнього процесу з дітьми, роботи з батьками вихованців та особами, які їх замінюють;

Ø  навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі;

Ø  поширення серед батьків психолого-педагогічних знань;

Ø  створення сприятливих умов для самовдосконалення педагогів, розвитку творчої ініціативи у них;

Ø  забезпечення методичної підтримки щодо реалізації педагогічних ініціатив та апробації навчальної літератури, методичних розробок та інше.

 

Основні завдання діяльності методичного кабінету

      -     Забезпечення організаційно-педагогічних умов для життєдіяльності дітей, організація розвивального простору в дошкільному навчальному закладі.

- Створення рефлексивно-інноваційного середовища, організація системи роботи, спрямованої на удосконалення професійної майстерності, психолого-педагогічної культури педагогічних працівників, підвищення їх кваліфікації, активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду.

-  Виявлення перспективного педагогічного досвіду в колективі дошкільного закладу і за його межами, сприяння вивченню, узагальненню, впровадженню, розповсюдженню кращих доробків шляхом висвітлення у засобах масової інформації, організації та участі у виставках, презентаціях, роботі методичних об’єднань, шкіл перспективного педагогічного досвіду та ін.

-  Впровадження нових концептуальних засад функціонування системи дошкільної освіти, освітніх програм, інноваційних технологій і методик розвитку, виховання і навчання дітей в практику роботи дошкільного закладу.

-  Моніторинг стану освітнього процесу у групах дошкільного закладу, умов забезпечення психічного, фізичного, соціального і духовного благополуччя дошкільників, рівня їхньої життєвої компетентності й готовності до подальшого шкільного життя відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України та Державної базової програми.

-  Інформування педагогів про нормативні документи в галузі дошкільної освіти, науково-методичні, навчальні та періодичні фахові видання, надання практичної допомоги у їх використанні.

- Вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, в т.ч. у періоди підготовки їх до атестації, курсової перепідготовки.

-  Сприяння участі колективу дошкільного закладу в дослідно-експериментальній діяльності різних рівнів за пропозицією органів управління освітою чи з власної ініціативи відповідно до наказу про проведення  експериментальної роботи, її програми.

-  Пошук і впровадження  нових ефективних форм взаємодії дошкільного закладу із сім’ями вихованців, батьківською і науковою громадськістю у здійсненні завдань цілісного всебічного розвитку дітей, популяризації роботи дошкільного навчального закладу.

- Координація діяльності дошкільного навчального закладу із закладами оточуючого соціуму для повнішої реалізації завдань формування життєвої компетентності дошкільників.

- Створення фондів нормативно-правових та інструктивно-методичних документів, наукової, науково-популярної, методичної психолого-педагогічної, довідкової, енциклопедичної, дитячої художньої літератури, періодичних педагогічних видань, аудіо-, відеоматеріалів, електронних та наочних друкованих засобів навчання, предметної наочності, а також зразків моделей планування, організації, проведення освітнього процесу та інших матеріалів з досвіду роботи педагогів.

-  Формування інформаційного банку даних (каталогів і картотек на електронних або/та паперових носіях) з питань змісту дошкільної освіти, організації освітнього процесу, психолого-педагогічних досягнень, а також стосовно наповнення методичного кабінету. При укладанні електронної картотеки чи каталогу може використовуватися інформація, розміщена на сайтах Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Національної академії педагогічних наук України, навчальних закладів, видавництв тощо.

            У разі відсутності електронного інформаційного банку в методичному кабінеті дошкільного навчального закладу можна звернутися до інформаційного банку районного (міського) методичного кабінету (центру).

 

Повноваження вихователя-методиста:

Ø  організовує роботу методичного кабінету дошкільного навчального закладу відповідно до завдань, визначених розділом 3 даного Типового положення;

Ø  відповідає за оснащення методичного кабінету, залучає до цієї роботи педагогічний колектив, батьківську громадськість, громадські та благодійні організації;

Ø  організовує роботу щодо розробки перспективних планів роботи дошкільного навчального закладу (на рік, квартал, місяць тощо);

Ø  надає практичну допомогу педагогам у складанні планів освітньої роботи з дітьми,  коректує їх, відстежує виконання;

Ø  співпрацює з міськими (районними) методичними кабінетами (центрами), з обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти;

Ø  спільно із завідувачем (директором) здійснює управління діяльністю дошкільного навчального закладу (у методичній частині), організує роботу педагогічної ради, сприяє підготовці та проведенню засідань батьківських комітетів, піклувальних рад тощо;

Ø  організує роботу творчих груп педагогів дошкільного закладу з метою аналізу перспективного педагогічного досвіду, розробки моделей планування та проведення освітнього процесу з різних видів діяльності, ліній розвитку, форм організації життєдіяльності дітей, методичних рекомендацій для вихователів і батьків, зразків наочно-дидактичного матеріалу та іншого навчально-методичного забезпечення;

Ø  бере участь у роботі методичних об’єднань, конференцій, семінарів, клубів та інших заходах, організованих районним (міським, обласним)  управлінням освіти, сам може бути керівником таких об’єднань, виступати перед районним (міським) методичним кабінетом (центром) з ініціативою щодо проведення методичних заходів чи організації дослідно-експериментальної роботи на базі дошкільного закладу;

Ø  налагоджує співпрацю із загальноосвітніми навчальними закладами на рівні дитячих і педагогічних колективів з метою забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти;

Ø  організовує наставництво молодих спеціалістів, надає допомогу студентам педагогічних вузів у проходженні практики;

Ø  систематично аналізує ефективність діяльності методичного кабінету, орієнтується на здобутки, виявлені труднощі, недоліки, пропозиції і побажання всіх суб'єктів освітнього процесу при визначенні перспектив діяльності;

Ø  постійно вдосконалює і підвищує власний рівень педагогічної майстерності, науково-теоретичної, методичної підготовки.

Робота з узагальнення і поширення власного досвіду за темою:

«Інтерактивні технології організації методичної роботи
як засіб активізації творчого потенціалу та росту професійної майстерності педагогів дошкільного закладу»

 

З метою створення умов для творчої самореалізації педагогів, для підвищення мотивації педагогічної зрілості та для удосконалення науково-методичного рівня професійної компетентності педагогічних працівників закладу Олена Іванівна організовує різноманітні форми методичної роботи – педагогічні ради, семінари-практикуми, педагогічні читання, методоб’єднання та ін.. На даному етапі своєї діяльності вихователь-методист більш поглиблено працює над питанням «Використання інтерактивних технологій у методичній діяльності для оптимізації взаємодії з педагогами», що є найефективнішими щодо стимулювання педагогів до творчої самореалізації – творча вітальня, педагогічний ринг, методичний вернісаж, різноманітні тренінги, майстер-класи, інтерактивні ігри тощо.

      

 «У народі кажуть: «Чому ставок стає болотом? Тому що зникає джерельце». Джерельце в освітянській діяльності – це професійна компетентність, педагогічна творчість та прагнення до самовдосконалення».
 

В.Сухомлинський

 

Мета даної роботи:

Øпідвищення професійної компетентності педагогів;

Øактивізація пізнавальної діяльності вихователів;

Øпідвищення рівня педагогічної культури;

Øудосконалення процесу самопізнання й рефлексії;

Øздійснення профілактики «синдрому емоційного вигорання»;

Øформування світоглядної і діяльнісної основи особистісно-орієнтованої взаємодії  педагогів з вихованцями, їхніми батьками, іншими учасниками освітнього процесу;

Øпідготовка професіоналів, здатних зайняти активну позицію у виборі методів роботи з дітьми;

Øрозвиток у педагогів вміння здійснювати спільну проектну і дослідницьку діяльність, відстоювати свої позиці обґрунтовувати власну думку і толерантно ставитися до чужої;

Øздійснення оптимізації педагогічної діяльності колективу дошкільного закладу, розвиток креативності вихователів, їх готовність й здатність до інноваційної діяльності, відкритість доброзичливим контактам із колегами;

Øформування таких важливих якостей особистості педагога, як самоповага, впевненість у собі, комунікативність, мобільність.

  

Розвиток дошкільної освіти характеризується детермінованим взаємозв'язком традиційної педагогіки й інноваційних методів виховання. Сьогодні в дошкільних закладах з'являються комп'ютерні класи, спеціалізовані навчальні кабінети (конструюван­ня, художній, театральний, хореографічний тощо), впроваджуються здоров'я збережувальні технології, експериментальна і проектна ді­яльність, відкриваються групи за інтересами та пріоритетами роз­витку дітей, сімейні клуби, центри сімейного дозвілля, арт-студії тощо. Таке розмаїття напрямів діяльності дошкільних закладів потребує оптимізації педагогічного процесу. З огляду на це до ро­боти фахівців висувається низка додаткових вимог, мобілізуючи їх на самовдосконалення.

Технологічна майстерність педагога, його професійний рівень є основними чинниками в реалізації тих вимог, які висуває суспільство до освіти. Самореалізація особистості педагога як лю­дини і творця всебічно сприяє подібній самореалізації дитини. Тому не дивно, що в системі методичної роботи сучасних дошкільних на­вчальних закладів самореалізації особистості педагогів відведено провідну роль. А основним напрямом організації методичної робо­ти є використання інтерактивних форм роботи як засобу активізації творчого потенціалу та росту педагогічної майстерності кожного педагога. Тож найуживанішими нині педагогічними термінами стали «міжособистісна взаємодія», «нетрадиційні форми науково-мето­дичної роботи», «інтерактивні технології».

Інтерактивні (з англ. inter — «вза­ємно», act — «діяти») методи – це взаємозалежна спільна діяльність усіх учасників освітнього процесу, під час якої всі вони поринають у реальну атмосферу співпраці для спільного розв'язання проблем.

Пріоритетами у змісті інтерактивного освітнього процесу є:

 - взаємодія одне з одним;

 - діалоговий обмін інформацією на паритетній основі (без лідерського домінування);

 - моделювання ситуацій;

 - розігрування рольових ігор (ділових, організаційних тощо);

 - спільне подолання проблем;

 - оцінювання дій одне одного та результатів власної поведінки. Інтерактивна  модель  навчання  орієнтує  учасників  процесу на тотальний прояв активності, відкрите спілкування, колективне напрацювання стратегії та координацію спільних дій. 

 

Нині, інтерактивне навчання є пріоритетним при підвищенні фахової компетентності педагогів. Воно передбачає активну взаємодію, дає змогу акцентувати увагу на діяльності, забезпечує міцність знань і свободи самовираження кожного учасника взаємодії. Інтерактивне навчання сприяє формуванню високої мотивації, активності життєвої позиції, командного духу педагогів.

Найістотнішою особливістю інтерактив­ного навчання є те, що навчальний процес від­бувається за умови постійної активної взаємодії усіх його учасників.

Як свідчить досвід роботи, інтерактивне навчання є найефективнішим. Воно базується на принципах:

 - безпосередньої участі кожного учасни­ка в навчанні — організатор навчального процесу створює умови, за яких кожен учасник стає активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи тієї проблеми;

 - взаємного інформацій­ного та духовного зба­гачення навчальний процес організовано так, щоб його учасни­ки мали змогу обміня­тися своїм життєвим досвідом, одержаною інформацією;

 - особистісно орієнто­ваного навчання ор­ганізатор враховує ін­дивідуальні потреби, інтереси та бажання кожного учасника на­вчального процесу.

На користь інтерактив­ного навчання свідчать і на­укові дослідження: за даними психолога Ханнса-Еберхарда Майхнера, при переважно пасивному сприйманні інформації ті, хто навчаються, зберігають у пам'яті:

 - 10% того, що читають;

 - 20% того, що чують;

 - 30% того, що бачать;

 - 50% того, що чують і бачать.

За умов активного сприймання, інформація зберігається в та­кому обсязі:

 - 80% того, що говорив сам слухач;

 - 90% того, що сам зробив.

Інтерактивні методи реальний засіб інтенсифікації діяль­ності педагогічного колективу. Сучасні науковці довели пози­тивний вплив соціальної взаємодії на становлення ціннісно-мо­тиваційної сфери дорослої особистості, її світоглядної позиції, емоційно-вольової саморегуляції. Інтерактивні методи адекватні особистісно орієнтованій моделі дошкільної освіти, вони перспек­тивні й надзвичайно ефективні в розв'язанні різного роду проблем, неоднозначних питань, конфліктних і суперечливих ситуацій. Вони дають змогу подивитися на життєву проблему з різних боків, ста­ти на місце іншої людини, відкрити для себе внутрішнє, приховане, потенційне.

Завдяки використанню інтерактивних методів педагоги змо­жуть усвідомити та освоїти такі досі абстрактні для більшості з них особистісні функції, як-от:

 - групове цілепокладання;

 - здійснення вибору;

 - особиста відповідальність;

 - творче самовираження;

 - педагогічна рефлексія;                                          

 - ефективна самоорганізація поведінки і діяльності.

Без широкого застосування діалогових методів складно досяг­ти серйозних змін у педагогічній діяльності, реалізувати особистісно орієнтовану та компетентнісну моделі дошкільної освіти.

Вкотре наголошую: ін­терактивні методи, які вико­ристовують у процесі навчан­ня педагогів, мають базуватися на врахуванні психології люд­ських взаємовідносин. Недарма їх називають активними, діало­говими, комунікативними. Вза­ємодія учасників гри, тренінгу, диспуту, семінару — важливий освітній ресурс, який слід ви­користовувати і розвивати.

Ін­терактивні методи спираються саме на ефект групової взаємодії, співпраці, спільної діяльності з розв'язання освітніх завдань. Вони дають змогу педагогам під­вищувати власну кваліфікацію, займатись самоосвітою, само­вдосконаленням. 

Фахівці довели, що для більшості педагогів зі стажем роботи понад 20 років характерними є емоційне вигорання, втома, зниження толерантності, зростання агресивних форм реагу­вання в умовах напруженості, зниження емоційної стійкос­ті, недостатні мобільність і гнучкість, низький рівень соці­альної адаптивності до нових умов життя та креативності. Ці дані актуалізують необхідність пошуку та створення на­лежних умов для відновлення особистісних та професійних втрат досвідченого педагога. Завдання успішно розв'язується саме завдяки використанню діалогових, тренінгових, ігрових форм роботи.

     Працюючи з педагогами, доцільно дотримува­тися таких принципів організації їхнього навчання:

 - мету навчання слід формулювати за участі всіх, приймати колективно;

 - процес навчання має бути проблемно орієнтованим;

 - тренер повинен спиратися на індивідуальний життєвий досвід педагогів;

 - знання та уміння, отримані педагогами в результаті актив­ного навчання, мають бути для них значущими, мати особистісний смисл;

 - педагогам слід надавати можливість перевіряти набуті зна­ння й уміння у своєму реальному житті;

 - слід забезпечувати педагогам отримання зворотної інфор­мації щодо досягнутого ними прогресу,

 - кожний учасник взаємодії має відчувати повагу тренера та всіх інших учасників до себе;

 - усім часникам слід забезпечити право на самовизначення, власну думку, позицію;

 - тренер має виконувати функцію зв'язків ця між попере­днім досвідом учасників і новою інформацією, він пови­нен бути одним з учасників, а не постійним керівником і контролером.

Завдяки аналізу, рефлексії своєї поведінки, об'єктивації іншими своєї позиції, оцінці різноманітних варіантів, пропозицій, ідей, цінностей педагоги оволодівають умінням усвідомлювати відносність, а не абсолютність будь-якого знання, навчаються мобільності, ста­ють толерантнішими до інших, не схожих з їхніми власними, навіть до протилежних, думок і бачень.

До основних умов оптимізації педагогічної діяльності завдяки впровадженню інтерактивних методів освіти можна віднести:

 - зв'язок змісту розв'язуваних освітніх завдань з існуючими проблемами та життєвим досвідом тих, хто навчається;

 - створення між учасниками взаємодії атмосфери доброзич­ливості, толерантності, довіри;

 - забезпечення комфорту, рівноваги, відчуття безпеки; зняття емоційної напруженості й тривожності;

 - вправляння в умінні приймати спільні рішення, обговорю­вати, домовлятися, поступатися, обґрунтовувати власну точку зору, знаходити компроміс, а не очікувати готових приписів тренера (експерта);

 - надання педагогам змоги швидко застосувати одержану інформацію.

     У роботі з педагогами дошкільного закладу використовуємо такі інтер­активні форми методичної роботи, як психолого-педагогічні тренінги, ділові ігри, різноманітні ігрові вправи, диспути, вікторини, методичні мости.

     Такі форми інтерактивного спрямування дають змогу:

 ♦  створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;

 ♦   підвищити рівень мотивації, активності й твор­чості;

 ♦ сприяти встановленню відносин співробітниц­тва між колегами;

 ♦   формувати організаторські здібності та навич­ки спілкування;

 ♦  виробляти вміння приймати нестандартні рі­шення; аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності;

 ♦   набагато краще запам'ятовувати матеріал.

 

Такі форми роботи цікаві для педагогів, вони вно­сять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, використання ігрових методів допомагає зняти суб'єктивні бар'єри в спіл­куванні (побоювання помилитися, прийняти непра­вильне рішення тощо).

            Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сут­ністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостій­ність, здатність до прийняття рішень, взаємодії.

            Інтерактивне навчання має такі переваги:

 ♦   нестандартний підхід до організації навчання;

 ♦   підвищення пізнавальної активності;

 ♦   активна міжособистісна взаємодія;

 ♦   система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності;

 ♦   розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі: керівник — група, педагог — учасник, учасник — група, учасник — учасник;

 ♦   розвиток самоаналізу й аналізу інших у про­цесі групової роботи.

         Найчастіше інтерактивні форми роботи викорис­товуємо під час проведення педрад, семінарів, семінарів-практикумів, педгодин (пед­раду проводимо у вигляді ділової гри або з використанням ігрових вправ, вікторини, КВК за тематикою).

           Дуже вдалою формою роботи є психолого-педагогічні тренінги, під час яких в ігровій формі, невимушеній, приємній психологічній атмосфері педагоги закріплюють знання, набувають новий практичний досвід, спілкуються з колегами. Термін "тренінг" має ряд значень: "виховання", "на­вчання", "підготовка", "тренування". Це також цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма набуття знань, умінь і навичок, розширення досвіду.

           На педагогічних тренінгах використо­вуємо кілька видів вправ:

♦ для знайомства учасників та згуртування гру­пи. Вони допомагають людям розкритися, більше дізнатися одне про одного;

♦ для з'ясування очікувань учасників;

♦ для сприяння міжособистісному спілкуван­ню, стимулювання взаємодії та формування команди;

♦ для підвищення активності учасників;

♦  для сприяння засвоєнню знань — аналіз основ­них моментів проведеного заняття;

♦ рухавки — обов'язкова частина будь-якого тренінгу, адже вони активізують учасників, підвищують їхню увагу, сприяють створенню невимушеної атмосфери;

♦   вправи завершальної частини.

     Групова робота під час тренінгу допомагає змі­нити неконструктивне ставлення до колег на ефек­тивну модель співробітництва.

     Отже, досягти потрібного рівня підготовки пе­дагогів можливо за умов використання сучасних технологій, побудованих на інтерактивних формах роботи, що розвивають творчі й дослідницькі на­вички. Знання, набуті в досвіді, є власним над­банням людини, і надалі їх легко застосовувати на практиці.

Набутий досвід використання інтерактивних методів у системі методичної роботи з педагогами свідчить про підвищення її ефек­тивності. Систематичне ви­користання інтерактивних методів та форм методичної роботи сприяє професійно­му зростанню педагогів, зо­крема:

 -  розвитку їх творчого потенціалу;

 -  удосконаленню комунікативної компетентності;

 -  систематизації і конкретизації професійних знань;

 -  практичному відпрацюванню певних умінь та навичок педагогів;

 -   активному використанню інтерактивних методів у роботі з дітьми.

Так ми сприяємо формуванню творчої особистості педагога, який здатен створити оптимальні умови для розвитку дітей, забезпечити ці­каве, змістовне розвивальне серед­овище у всіх його виявах. Допома­гаючи педагогу самореалізуватися, створюючи умови для його особистісного зростання, ми сприяємо по­кращенню його роботи з дітьми. Як результат, у дошкільному закладі створено всі умо­ви для всебічного гармонійного роз­витку дітей. Педа­гоги організовують змістовне спілку­вання, активно взаємодіють з дітьми, торуючи шлях до їхніх сердець.

 

Результативність використання інтерактивних методів

у методичній роботі з педагогами

 

Систематичне використання інтерактивних методів та форм методичної роботи сприяло професійному зростанню педагогів, зокрема:

vбільш активніше використовують педагогічні технології;

vстворюють сприятливі умови для розвитку особистості кожного вихованця;

vпрофесійно зростають та само реалізовуються у творчому педагогічному процесі;

vпідвищилась продуктивність педагогічної діяльності, відповідальність за результати роботи та розкрились фахові здібності;

vформується інноваційна культура, відмова від консерватизму та авторитарності;

vрезультативно залучають батьків до спільного розв'язання важливих проблем організації життєдіяльності дітей.

 

Набуття досвіду використання інтерактивних методів у системі методичної роботи з педагогами дало мені, як вихователеві-методисту, можливості:

vвивчити, оцінити рівень кваліфікації, результативність педагогічної діяльності вихователів;

vстворити оптимальні умови для активізації творчої діяльності педагогів;

vвиявити, вивчити, сприяти узагальненню та моделюванню найкращого досвіду роботи педагогів дошкільного закладу;

vздійснити моніторинг професійного зростання вихователів;

vрозкрити потенційні можливості кожного педагога;

vсприяти розвитку креативності педагогів та стимулюванню їх самоосвіти і самовдосконалення;

vнавчити колег дивитися в майбутнє, планувати та прогнозувати самоосвіту в міжатестаційний період. 

 

Функції вихователя-методиста – організатора інтерактивної взаємодії з педагогами 

-         помічник: допомогає, підтримує

-         просвітник: збагачує знаннями, культурою, досвідом

-         ігротехнік: створює ситуації рефлексивного аналізування

-         партнер: готує спільно проектувати програму, життєдіяльність

-         фасилітатор: прищеплює навички упевненої поведінки

-         андрагогік: досліджує проблеми освіти, самоосвіти і виховання дорослих

-         методист: є носієм культури педагогічної дидактики

-         співрозмовник: сприяє обміну думками, з’ясуванню незрозумілих питань

 

Фактори, що впливають на необхідність впровадження в професійну педагогічну освіту вихователів інтерактивних методів навчання

-         підвищення вимог до якості дошкільної освіти

-         оптимізація педагогічного процесу

-         мобілізація фахівців на самовдосконалення

-         диференціація та індивідуалізація освіти педагогів

-         несформованість педагогічної рефлексії

-         невміння пристосовуватися до нових умов та вимог

-         прояв вихователями конформізму

-         професійне вигорання

-         зниження толерантності та емоційної стійкості

-         недостатня мобільність і гнучкість

-         занижена самооцінка

-         побоювання виглядати «білою вороною»

 

Принципи організації інтерактивного навчання педагогів

-         процес навчання має бути проблемно орієнтованим

-         мету навчання слід формулювати за участі всіх, приймати колективно

-  знання та уміння, отримані в результаті активного навчання, мають бути для педагогів значущими, мати особистісний смисл

-        тренер повинен спиратися на індивідуальний життєвий досвід педагогів

-   педагогам слід надавати можливість перевіряти набуті знання і вміння у своєму реальному житті

-   слід забезпечувати педагогам отримання зворотної інформації щодо досягнутого ними прогресу, кожний учасник взаємодії має відчути повагу тренера та всіх інших учасників до себе

-        усім учасникам слід забезпечити право на самовизначення, власну думку, позицію

-  тренер має виконувати функцію зв'язківця між попереднім досвідом учасників і новою інформацією, він повинен бути одним з учасників, а не постійним керівником і контролером

 

Переваги інтерактивного навчання педагогів

-         нестандартний підхід до організації навчання

-         підвищення пізнавальної активності

-        активна міжособистісна взаємодія

-        система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності

-   розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі (керівник – група, педагог – учасник, учасник – група, учасник – учасник)

-       розвиток самоаналізу та налізу інших у процесі групової роботи

-       підвищення рівня мотивації, активності і творчості

-       формування організаторських здібностей і навичок спілкування

- вироблення вміння приймати нестандартні рішення, оцінювати рівень власної компетентності.

З досвіду роботи

(особисті розробки)

Скачать
Ділова гра-тренінг «Щоб дитяче життя оберігати, знання й уміння треба мати»
Мета: підвищувати професійну майстерність педагогів з питання формування у вихованців елементарної компетенції з основ безпеки життєдіяльності; сприяти оволодінню педагогами основних знань та вмінь з безпеки життєдіяльності, вивченню правил поведінки у небезпечних ситуаціях та вмінню надавати першу медичну допомогу; виховувати відповідальне ставлення до життя та здоров’я малят.
Ділова гра-тренінг.pdf
Adobe Acrobat документ 506.8 KB

Конспект

ігрового тренінгу

«Маленькі знавці правил дорожнього руху»

 (з дітьми середнього дошкільного віку)

Мета:

-    уточнити і закріпити знання дітей про правила дорожнього руху; закріпити елементарні уявлення дітей про вулицю, дорогу, тротуар, про поведінку на вулиці, знання дорожніх знаків, значення кольорів світлофора;

-      розвивати увагу дітей, уміння самостійно використовувати набуті знання у повсякденному житті; виховувати бажання засвоювати та практично застосовувати знання, уміння і навички, що необхідні кожній людини для збереження життя і здоров’я;

-       розвивати зорову та слухову пам'ять, мовлення та мислення дошкільників;

- виховувати свідоме ставлення до збереження свого життя та життя інших людей, обережність, слухняність.

 

Матеріали та обладнання:

-      макет вулиці (дорога, тротуари; діючий світлофор нагрудники – дорожні знаки, настільні розвиваючі ігри, м'ячі, імітація світлофора для пішоходів, кросворди, мультролик, права дітям, подяка батькам, музичні композиції, столи, дошки-мольберти, склянки, олівці, сигнальні картки.

 

Попередня робота з дітьми:

-     спостереження за рухом транспорту, пішохідні переходи, заняття, розглядання плакатів, знайомство з дорожніми знаками, читання творів Л.Яковенко, М.Познанської, С.Маршака, Н.Забіли, бесіди, настільно-друковані ігри, рухливі ігри, сюжетно-рольові ігри, зустріч з інспектором ДАІ, будівельно-конструктивні ігри, перегляд відеоматеріалу, лялькова  вистава, виставка малюків та поробок-макетів (разом з батьками).

 

Підготовка вихователя:

Ø«Базовий компонент дошкільної освіти» (освітні лінії «Дитина в соціумі», «Особистість дитини», «Дитина в пізнавальному просторі»);

ØПрограма «Дитина в дошкільні роки»;

ØВасиленко Л.Б. «Здоров’я та безпека малят»;

ØКалуська Л.В. «Дитина і довкілля»;

ØЛоза О.Б. «Захист життя та здоров’я дітей: норми поведінки у надзвичайних ситуаціях»;

ØДолинна О. «Пріоритетний аспект роботи – безпека життєдіяльності дитини  (Ж-л. «Дошкільне  виховання» 2013 №6)»;

ØРезніченко І. Безпека дитини та обов'язки дорослих» (Ж-л. «Дошкільне  виховання»  2013 № 6)».  

Хід тренінгу:

(До зали під музичний супровід заходять діти та їх батьки)

Вихователь: - Діти, давайте привітаємося один з одним і з усіма в залі.

Діти:  Доброго здоров’я!

 Доброго Вам дня!

 Хай вам ясне сонце світить у вікно щодня!

 Хай сміється щире небо і дивує світ.

 А земля нехай дарує вам барвистий цвіт.

 Бо здоров’я  в світі зараз головне.

 А здорових і веселих щастя не мине!

Вихователь: – Доброго вам дня і доброго вам здоров’я, шановні дорослі та любі діти. Сьогодні ми з вами поговоримо про правила дорожнього руху. Наш дитячий садочок та будинки, в яких ви живите, знаходяться поруч з вулицею. І якщо ми уважно прислухаємося, то почуємо гудіння автомобілів. Іноді вони мчать на великій швидкості по дорозі. Поруч із дорогою прокладено доріжки для пішоходів – тротуар. вам доводиться часто переходити вулицю: зранку ви поспішаєте до садочку, а ввечері повертаєтесь додому. Щоб правильно переходити дорогу, щоб не трапилось з вами лихо – потрібно знати правила дорожнього руху.

Діти, дорослі:  Правила руху в нашій країні

для пішоходів усюди єдині.

Знати добре їх всі повинні:

і дівчатка , і хлоп’ятка.

А також дорослі люди –

От тоді й порядок буде!

Вихователь: – Діти, чи добре ми з вами знаємо правила  поведінки на вулиці, правила дорожнього руху прийшов перевірити і дечому навчити інспектор державної автоінспекції (вихователь одягає форму інспектора).

Інспектор: – Доброго дня, діти! Я – інспектор ДАІ,

Рух дорожній регулюю,

Транспортом усім керую

Пішохода пропущу,

На порушника свищу.

- Спробуйте, для початку, відгадати загадку про мого помічника, який допомагає мені регулювати рух на дорозі:

Всім перехожим він моргає,

Щоб пильно глянули на нього.

Очей же він аж троє має:

Червоне, жовте і зелене…

Діти: Світлофор!

Інспектор. Правильно, молодці! А чи знаєте ви, що означає кожен колір світлофора?

Діти: 1. Червоний – треба пам'ятати:

   Іти не можна – слід чекати.

2. А жовтий блимне – не хвилюйся,

    Уважним будь і приготуйся.

3. А зелений як засяє,

   Вас одразу привітає.

   Вільний шлях, малята, йдіть

   І здоровими ростіть.

(Батьки із сигнальними картками-позначками кольорів світлофора шикуються)   

Інспектор: – Молодці! Ви добре знаєте кольори світлофора і їх значення. А тепер, діти, я пропоную вам пограти у гру «Школа світлофора Моргайка».

(Діти з батьками грають)

Інспектор: - А які ще помічники допомагають мені регулювати рух на дорозі?

Діти:- Дорожні знаки.

Батьки: - Малята, давайте розповімо інспектору, які дорожні знаки ми знаємо.

(Гра «Відгадай знак» - батьки з нагрудними знаками розповідають вірші-загадки про дорожні знаки,діти їх відгадують)

1. Щоб дорогу перейти,

треба знак такий знайти:

Водій, гальмуй тут уважно,

Ну, а за ним – його сусід,

Люди йдуть собі поважно,

Бо це - … (пішохідний перехід)

2. Там, де вулиця широка

І машини в два потоки,

Людям важко перейти,

Треба вихід нам знайти.

Під землею є прохід,

Це - … (підземний перехід)

 

3. Гляньте, діти, ви на знак!

З ним знайомі здавна,

Тут кататись можна? Так!

Тут доріжка славна!

(Знак «Велосипедна доріжка»)

4. Якщо нам потрібне лікування,

Цей знак підкаже, де лікарня.

Лікарів серйозних сто

Там нам скажуть: «Будь здоров!»

(Знак «Медичний пункт»)

5. Що ж це за дорога, діти?

Так потрібна в цілім світі!

Путь, якою поїзд мчиться,

Називають – (залізниця)

Інспектор: - Молодці! Ви показали себе гарними знавцями дорожніх знаків! Ну, а скажіть мені, будь ласка, як треба переходити дорогу, коли немає ні світлофора, ні дорожніх знаків?

Діти: 1. А якщо відсутній знак,

Треба нам зробити так:

При дорозі зупинитись

І на ліво подивитись.

2. Бачим: транспорту немає

До середини рушаєм.

Є тут лінія чудова,

Незвичайна, розділова.

3. Знов на ній ти зупинись

І на право подивись.

Всі машини пропусти -

Після цього можеш йти.

Інспектор: - Наш ігровий тренінг продовжуємо, і я запрошую вас, малята, сісти за столи. (Діти показують свої знання в настільних іграх-ситуаціях: «Так чи ні», «До кого ви звернетесь за допомогою в небезпечних ситуаціях», «Дорожня ситуація і знак»).

(Далі діти разом з батьками грають у рухливу гру «Уважні пішоходи»)

Інспектор: - А зараз ми з вами дізнаємось, які знання мають ваші батьки і які вони уважні. (Завдання для батьків «Дорожній кросворд»).

Інспектор: - Мої юні друзі, перед прощанням я приготував та хочу вам показати пізнавальний мультролик, який допоможе вам запам'ятати правила дорожнього руху.

Інспектор: - Діти, ви сьогодні показали себе маленькими знавцями правил дорожнього руху. За вміння орієнтуватися на вулицях міста я видаю вам водійські права та права пішоходів, а вашим батькам – подяки.

(Інспектор нагороджує дітей та дорослих) 

Інспектор: - Мої маленькі знавці правил дорожнього руху! Будьте уважними та обережними на дорогах міста! Та завжди дотримуйтесь правил дорожнього руху! До побачення!

 Конспект

музичної розваги з дітьми старшого дошкільного віку

«Ми є діти українські – хлоп'ята – козачата та ягідки – дівчата!»

Мета:

- формувати у дітей патріотизм у процесі національного і морального виховання, почуття любові та поваги до українського народу, рідної мови і культури;

-  формувати у дітей національно-патріотичну свідомість, орієнтовану на інтереси та особливості розвитку хлопчиків та дівчаток (гендерний підхід);

-  сприяти формуванню у дошкільників базових якостей особистості – людяності, відповідальності, дружніх стосунків між хлопчиками та дівчатками;

-  удосконалювати навички культури спілкування з дотриманням правил українського мовного етикету, образності та інтонаційної виразності мовлення;

- закріпити уявлення дітей про модель чоловічої та жіночої поведінки, розвивати у хлопчиків мужність, рішучість, енергійність, чуттєвість, ніжність та пластичність у дівчаток.

Обладнання: мультимедійна установка, столи-торгівельні палатки ярмарки (овочі, фрукти, віночки, рушники, посуд, іграшки, прикраси), для дівчаток кошики, для хлопчиків торбинки, коровай  на рушникові, квіти, мішечки з гречкою, вівсом, цукром, підкова, солянка, глечик меду, фото обрядів, атрибути для рухливих ігор.

Попередня робота: екскурсії до видатних місць рідного міста,  до музею; зустрічі з цікавими людьми рідного міста; ручна праця – виготовлення виробів національного спрямування; відзначення державних та народних свят; використання українського фольклору (казок, загадок, прислів’їв, приказок, легенд, пісень, танців); ознайомлення з народним декоративно-ужитковим мистецтвом, побутом, одягом; ознайомлення з національними символами, оберегами та традиціями; участь у благодійних проектах «Допоможи  захиснику України», «Від серця до серця».

Хід заходу

Зала оформлена в національному стилі, за темою «Ярмарок»: на столах – національний посуд, предмети побуту, українські страви, одяг, прикраси, іграшки, музичні інструменти. Ведуча та діти одягнені в національні костюми.

 Під музику «Це моя Україна»  входять діти: хлопчики йдуть по праву сторону, дівчата – по ліву; вклоняються одне одному, роблять «струмочок», через нього йдуть дівчинка з хлопчиком та несуть на рушнику коровай.

Дівчинка: Доброго здоров’я!

Доброго вам дня!

Хай вам ясне сонце

Світить у вікно щодня!

Хай сміється мирне небо

І дивує світ!

Хлопчик: А земля дарує вам

Свій барвистий цвіт!

Бо здоров’я в світі головне

А здорових і веселих щастя не мине!

Діти кладуть коровай на столик перед гостями; всі стають у на півколо, в руках у деяких – квіти, мішечки з гречкою, вівсом, цукром, підкова, солянка, глечик меду.

Діти: І. Даруємо вам ці квіти,

 Щоб весело було жити!

ІІ. Принесли ми вам мішечок гречки,

  Щоб не було між вами суперечки. 

ІІІ. А ще принесли в дарунок мішечок вівса,

   Щоб ваша освітянська родина була здорова уся!

ІV. Даруємо вам підкову на щастя!

V. Даруємо хліб і сіль,

     Щоб поселилося у вас добро!

VІ. Додамо ще й цукор,

      Щоб солодко жилося!

VІІ. Даруємо ще й мед,

       Щоб завжди щиро приймали гостей!

Всі дарунки діти кладуть на столик перед гостями.

Ведуча: - Гостей дорогих ми вітаємо щиро!

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром!

Хліб ясниться,

Сяють очі щиро,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі!

Діти співають «Україна – любов моя!»

Діти танцюють

 Стають парами.

Ведуча: - Щасливі ми і пишаємося тим, що народилися і живемо на такій чудовій землі, багатій, щедрій та мальовничій Україні!

Діти: І. Ми – дітвора українська,

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш Україна -

Славна та багата!

ІІ. Ми – дітвора українська,

Хлопці та дівчата.

Хоч слабі у нас ще руки та завзяті.

ІІІ. Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

І в садочку всі вчимося

Рідний край любити.

ІV. Хоч про тебе, Україно,

Дуже мало знаємо

Та чомусь сердечно, щиро

Діти разом: - Ми тебе кохаємо!

Діти сідають.

Ведуча: (розповідь супроводжується музикою та фото слайдами на екрані) – Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, традиційний звичай взаємодопомоги – толока, незамулена криниця, лелечине гніздо на клуні, вишитий рушник, дивовижна писанка – все це родовідна пам'ять, наші обереги, наша історія, волелюбний дух, наші обряди та традиції. Одна з таких традицій – багатий український ярмарок. Діти, чи ви хочете побувати на одному з таких ярмарків? (Так). Вирушаємо у дорогу! А щоб дістатися до міста, де буде проходити ярмарок, треба проїхати через усю Україну.

Деякі діти підходять ближче до екрану, їх розповідь супроводжується відеоматеріалом.

Діти: І. Довго їхали ми до…

Бачили всього доволі:

ІІ. На Таврійських степах України,

А славетній запорізькій землі,

Де козацька слава витає –

Рідна Василівка зростає!

ІІІ. Славна Хортиця та Запорізька Січ

Ворогам ішла навстріч.

Там козацтво виростало,

Слави й волі добувало,

Рідну землю захищало

І народ наш прославляло!

ІV. Зустрічали нас Карпати,

Де ростуть ліси багаті.

V. Потім їхали степами,

Що засіяні хлібами.

VІ. А пізніше Чорне море

Нам відкрило свої доли.

VІІ. Наш Київ розіслався

На горах над Дніпром,

Садами заквітчався,

Мов дівчина вінком.

І. Всю побачили Вкраїну -

Нам вона до серця мила!

Діти сідають. Звучить пісня «Ой там на товчку, на базарі».

Ведуча: - Увага! Увага! Спішіть – поспішайте!

Господарі й гості – глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу – гуртом, по одинці,

Чекають на вас там чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати!

Іде вздовж торгових павільйонів.

Діти: (продавці, представляють свій товар)

І. Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти – усім в нагороду.

ІІ. Тут речі умільців, ні з чим незрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

ІІІ. Полив'яний посуд – кувшини, горнятка,

Сопілка – хлопчатам, намисто – дівчатам.

Ведуча: - Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте,

Танцюйте і грайте, милуйтесь, купуйте!

Звучить музика, діти роблять покупки, дівчата з кошиками, хлопці з торбинками. Сідають.

Ведуча: - Дивний, чудовий, та багатий український базар. Тут відбуваються різні зустрічі.

Звучить пісня «Ой на горі та женці жнуть». Заходить козак.

Козак: - Доброго дня всім! Мене звуть козак Богдан. Прийміть від мене і від усього козацького роду найщиріші вітання та побажання:

Щоб хлопчики – козачки

Були міцними, як дубки!

А дівчатка – ластівки

Як червоні ягідки!

Ведуча, діти: - Дякуємо тобі, козаче! Раді зустрічі з тобою!

Козак: - Я оце теж завітав на ярмарок. Бачу веселих та гарних хлопців та дівчат – справжнісіньких козаків та козачок. Бачу, що козацькому роду нема переводу! І зараз я хочу вам, хлопці-козачата та ягідки-дівчата запропонувати позабавлятися – позмагатися, щоб показати свою силу, спритність, відвагу молодецьку та братерство козацьке!

Хлопці: (підходять до козака)

І. Ми  маленькі козаки,

Як кремезненькі дубки!

ІІ. Докладаємо до діла

Богатирську нашу силу,

Ростемо, змагаємось –

Дужі розвиваємось!

Далі хлопчики грають в ігри, попередньо розділившись на команди «Січовики», «Запорожці».

Гра «Хто кого перетягне»

Гра «Хто швидше доскаче в мішку»

Гра «Перетягни канат»

Гра  «Швидкий кінь»

Гра «Дужі наші руки»

Гра «Стрибай вище»

Гра «Кращий їдок»

Гра «Побудуємо фортецю»

Козак: - Молодці, хлопці! Молодці, козачата! Козацька кров в вас вирує! Ви сильні, швидкі, відважні, другу допомагаєте.

Ведуча: - Хлопці – козачата, поруч з вами ми бачимо гарнесеньких дівчаток, справжніх україночок, які за вас так хвилювалися та вболівали, так вас люблять!

Дівчата: І. Так! Дівчата ми красиві,

Та й ще трішки  сором'язливі.

Ми ж дівчата, хоч куди:

Завзяті та веселі, як завжди!

  ІІ. Я – доня України-неньки,

Українка називаюсь –

Тою назвою пишаюсь!

До барвистого віночка -

Вишиваночка-сорочка,

Фартушок і чобітки,

Різноколірні стрічки.

Козак: - А ну ж – бо, дівчатка-козачки, покажіть нам, що ви не тільки вродливі та веселі, а й ще вправні, чесні, працьовиті та милосердні.

Дівчата грають в ігри, попередньо розділившись на команди «Ромашка», «Волошка».

Гра «Маленька господиня»

Гра «Через місточок до криниці»

Гра «Плету, плету віночок»

Гра «Збери бублички»

Гра «Плетемо намисто»

Гра «Дівчата-музики»

Ведуча: - А як радісно, коли веселу гру затівають хлопці і дівчата разом!

Діти грають в народну гру «Хто скоріше у гаю знайде дівчину свою».

Діти сідають.

Козак: - Любі діти! ми з великим задоволенням та гордістю побачили, що і хлопчики і дівчатка ростуть сміливими, сильними, добрими та працьовитими. І я зрозумів – ви є справжні козачата та козачки! Але вам треба рости і жити за заповідями Українського козацтва (розгортає свиток, читає, потім передає хлопчику):

  • Сміливі будьте!
  • Даруйте Україні вірність!
  • У старших вчиться захищати домівку рідну й людську гідність.
  • Не кажи: «Не вмію!», а кажи: «Навчусь!».
  • Менший старшому – вірний друг, а старший меншому – рідний батько!
  • Завжди цінуйте братерство і згоду, бо ви нащадки козацького роду!

Діти стають парами по залі.

Ведуча: Нам дуже хотілося сьогоднішнім нашим святом запалити  у ваших сердечках маленький, поки що, вогник гордості за те, що ми – українці. Любі наші, хлопчики та дівчатка, хай буде щасливою ваша дорога, будьте на ній чесні, розумні, любіть та бережіть свою родину, рідний край!

Діти: І. Що таке Батькіщина?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі.

ІІ. Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

ІІІ. Коли любиш ти все це

І приймаєш у серце,

Як готовий щомиті

Від біди боронити

ІV. Кожну в лузі билинку,

Кожну в гаю пташинку,

Значить це – Україна

Має добрих доньку і сина!

Діти співають «Ми – України діти!»

Діти забирають свої кошики та торбинки і виходять.

Конспект заняття

з дітьми старшого дошкільного віку

«Коса – дівоча краса. Обряд «Закосиченя»»

Мета:

 

- розширити та узагальнити знання дітей про свою країну Україну, її традиції обряди, звичаї;

-розвивати у хлопчиків та дівчаток естетичні смаки, уподобання, українське зв'язне мовлення;

- формувати інтерес до культурної спадщини українського народу, бажання відроджувати традиції рідного краю;

- виховувати повагу до жінки, як берегині роду, почуття гордості за свою Батьківщину, за український народ.  

Обладнання та матеріали: коровай, рушники, інтер'єр української хати, колиска, віночки, гребінці, намисто, музичні інструменти, свічка, букети квітів, мішечки гречки, вівса, діти та дорослі в національних костюмах, записи пісень «Яблунева, солов'їна в моїм серці Україна», «Україна», «Ой у лузі калина», «Розпустили кучері дівчата». 

 

        Попередня робота: ознайомлення з національними символами, оберегами українського народу; вивчення та спів українських народних пісень, слухання легенд, заучування віршів, творів малих фольклорних жанрів; ознайомлення з народними рухливими іграми та забавами, екскурсії до музею: перегляд етнографічних експозицій; малювання та ліплення на теми: «Моя Батьківщина», «Українська національна іграшка»; перегляд репродукцій художніх творів українських художників на теми: «Українська старовина», «Пейзажі України», «Моя Батьківщина – Україна».

Хід заняття

Кімната прикрашена рушниками, квітами, ліворуч – інтер'єр хати. 

Діти входять під музику (пісня «Яблунева солов'їна, в моїм серці Україна») Хлопчики йдуть по праву сторону, дівчатка по ліву. Вітаються, вклоняються один одному, роблять «струмочок». Діти в українських костюмах (дівчинка й хлопчик) виносять коровай на рушнику через «струмочок», кладуть на столик.

Дівчинка:  Ми є діти українські                 

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш – Україна,

Красна та багата.

Хлопчик:  Що нам рідне, те нам буде:

І красне, і гоже –

Присягаєм, що так буде!

Поможи нам Боже.

(Всі діти стають парами)

Вихователь: Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі, у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

Дитина 1: Ми - дітвора українська,

Хлопці та дівчата.

Хоть слабі у нас ще руки, та завзяті.

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

Дитина 2 : І в садочку всі вчимося

    Рідний край любити.

Дитина 3: Україна моя люба, ти моя рідненька,

  Я тебе так щиро люблю, хоч я ще маленька.

Дитина 4: Про тебе, Україно,

Дуже мало знаю,

Та чомусь сердечно, щиро

Я тебе кохаю.

Дитина 5: А тому я ранесенько,

І ввечері, коли спать лягаю,

Все за тебе, Україно,

Господа благаю!

(Діти сідають)

Вихователь: Любі діти, український народ має багато цікавих традицій. Звичаї – то дійсно невичерпна криниця досвіду, джерело, яке тече, всіх напуває, і від цього не висихає та не міліє. Рік від року в ньому прибуває живляча та цілюща вода, яку всі п’ють, напиваються, стають здоровішими і тілом і душею. То ж потрібно частіше пити зі струмків народних традицій, не каламутити це джерельце, не закидати його камінням, як старе і віджите.

(Хата. Сидить та вишиває бабуся, біля неї внучка, мати колише немовля у колисці)

Мати (промовляючи до дитини): Народилося чудо з чудес, маленьке, любе, миле моє дитятко! Тремтячими пальцями своїми ніжно пробую на дотик твоє шовкове волоссячко, ніжне і лагідне, мов пух, стане густим і пишним, товстою косою спадатиме тобі на спиночку, донечко моя. Буду мити  його травами, розчесувати, вплітати стрічечки та квіточки і просити щастя-долі своїй доні.

Вихователь: Щаслива мати, у якої діти!

Вони для неї, як для бджілки квіти,

У мами вистачить тепла для всіх –

Своєю ласкою вона зігріє їх.

Дитина 1: А дівчинка для мами – це найбільша радість!

І, навіть, дехто виявляє заздрість,

Бо хоче теж розчісувать волосся,

М’яке та ніжне, як золоте колосся.

Дитина 2:  Росте дівчатко коло мами,

Вона обігріває теплими дарами:

І ласкою, і ніжністю, і добротою,

І усмішкою щирою й простою.

(Стукіт у двері)

Бабуся: Заходьте, заходьте до нашої хати, заходьте любі хлопчики і дівчата!

(Заходять діти, батьки, вітаються)

Бабуся: О які гарненькі, о які веселі,

   Завітали гості у нашу оселю!

Дитина: З проханням до вас завітали,

    Щоб про обряд закосичення

    Ви нам розказали.

Батьки: Та спочатку прийміть наші гостинці.

Батько 1: Даруємо вам ці квіти, щоб діточкам було весело жити!

Мати 1: Принесли ми вам мішечок гречки, щоб між дітьми не було суперечки!

Мати 2: А ми принесли вам в дарунок мішечок вівса, щоб родина була здорова уся.

Мати 3: Даруємо цукор, щоб солодко жилося дітям у рідному домі!

Батько 2: Даруємо хліб та сіль, щоб все велося у вас добре!

Бабуся: Щира дяка за теплі побажання і щедрі подарунки. Та щоб розмова була теплою і доброю – засвітимо свічку.

(Запалює свічку, діти та дорослі сідають)

Бабуся: Дорогі гості, сьогодні у нашій родині свято, яке зветься «Свято першого закосичення». Ось його історія. Була в родині дівчинка, доки малою була, тільки і турбот, що радіти сонечку, матусиній ласці, тільки і діла, що рости здоровою, набиратися розуму, вчитися жити серед людей. І як одна з ознак цього безтурботного періоду життя – вільне, розпущене волосся, прикрашене віночком. Підростало дівчатко, і настав час, коли дитина стала помічницею, їй довірили якусь роботу, залучали до родинних справ. Дівчинці вже заважало розпущене волосся. Тому треба було підбирати його, заплітати.

Та не міг наш народ не відзначити такої події в житті дівчинки – тому народився гарний, ніжний, дивної краси, великого змісту обряд першого закосичення, дуже важливий для кожної дівчинки п'яти років.

Виросла і моя онучка Оленка – час її закосичувати, щоб помічницею для родини була, щоб до справжнього діла ставала. Тож почнемо вже закосичення.

Чи дівчата до нас прийшли?

Дівчата: Так, прийшли.

Бабуся: Чи новий гребінчик принесли?

Дівчата: Принесли.

Бабуся: А мати про дочку дбала?

Дівчата: Дбала.

Бабуся: Рушник до свята вишивала?

Дівчата: Вишивала.

Бабуся: Іди ж, Оленко, вибирай котра із дівчат буде тебе заплітати, та йдіть до матері дозволу питати.

(Оленка вибирає дівчинку, яка має довгу і красиву косу, і підводить до матері, вклоняються)

Оленка: Благослови мати,

Косу заплітати,

Косу заплітати,

У стрічки вбирати,

Щоб виросла довга,

Довга та красива,

І раніш своїх годочків,

Щоб не була сива.

Мати: Благословляю!

(Мати дає дівчинці вишитий рушник, вона застеляє рушником стілець, запрошує Оленку сісти, заплітає під обрядову пісню «Ой, там у лісі калина». Прикрашає коси стрічками, одягає віночок, дарує гребінець. Оленка показує подарунки та косу мамі, бабусі та гостям, її поздоровляють)

Бабуся: (до дітей) А що дівчатка-малятка, чи хочеться й вам вже коси заплітати?

Дівчатка: Так!

Бабуся: А в стрічки вбиратися?

Дівчатка: Так!

Бабуся: Та перш, ніж волоссячко вбирати, треба перевірити, чи навчилися наші дівчатка чогось, чи й справді подорослішали? Чи вміють вони, наприклад, співати й танцювати?

 

Хлопчик: Всі виходьте танцювати,

Бо прийшли музики грати.

Дайте лиха закаблукам,

Щоб почули аж в Прилуках!

(Хлопці грають на музичних інструментах, співають пісню «Черевики», дівчата танцюють)

Бабуся: Співати й танцювати ви вмієте, а чи такі ж вправні господарочки наші дівчатка,зараз перевіримо.

(Ігри «Бабусині помічниці», «Чий віночок кращий?»)

Бабуся: Дівчатка справді вже дорослі, навчені, можна їх закосичувати. Дівчатка, йдіть в коло. а закосичуватимуть вас ваші матусі. Бо хто ж, як не рідна матінка, благословляє на добре, щире життя у достатку і праці, напучує на добре ставлення до людей! То ж ставайте, матусі, за своїми донечками, закосичемо дівчаток.

Матусі (заплітають донькам коси, промовляючи):

Плетися коса,

Розумнішай голова,

Родися краса,

Добрішай душа!

(Пісня «Розпустили кучері дівчата»)

Бабуся: А тепер, матінки, візьміться за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити свої донечок від усякого лиха, напасті, щоб відвернути від них нудьгу і страждання. Нічого не має сильнішого за материнське благословення! А тепер поцілуйте своїх донечок, привітайте з важливою подією.

Бабуся: За звичаєм дівчаток хочуть привітати і хлопчики.

Хлопчики (дарують намисто, тягнуть дівчаток за косу):

Рости, коса, до пояса,

Від пояса до п'яти,

Щоб була така, як ти!

(Діти водять хоровод «Подоляночка»)

Вихователь: А ще наші діти знають багато прислів'їв та приказок про дівочу красу.

Діти: - Дівоча краса, як травнева роса.

-       З краси не пити проси.

-       Врода – дівоча шкода.

-       Коса – дівоча краса.

-       Дівчина з косою, як трава з росою.

-       Нема коси, нема краси.

-       Дівка без коси, що кінь без гриви.

-       Де дівка з косою, там хлопці юрбою.

-       Подивись на косу, а подумай про господиню.

-       Не вари борщу, поки не заплетеш косу.

-       Косу збережеш, щастя знайдеш.

(Діти та батьки стають разом)

Мати: Нині в нашій хаті

Розцвілися квіти,

Ні, не квіти, то – наші

Рідні українські діти.

Батько: Гарні дітки, добрі дітки,

Таких нам і треба.

Гарні дітки, добрі дітки

Нічого сказати.

Батьки разом: Буде ними втішатися Україна - мати!

(Лунає пісня «Україна». Т.Петриненка.  Бабуся пригощає гостей короваєм)

Конспект заняття

з дітьми середнього дошкільного віку

"Ми - режисери свого здоров'я

(формування валеологічної свідомості та культури здоров'я  особистості дитини)

 

Програмовий зміст: вчити дітей піклуватися про своє здоров’я; виховувати бажання вести здоровий спосіб життя; закріпити знання про основні умови збереження здоров’я:

 - загартування, руховий режим, правильне харчування, дотримання правил особистої гігієни, моральну досконалість;

 - вправляти дітей у найпростіших видах самомасажу, оздоровчих вправах (точковий масаж, горіховий масаж, оздоровчі мудри, заповіді П. Іванова, бестінг);

- систематизувати знання дітей про внутрішні органи людини, їх функціональне значення, взаємозв'язок в організмі;

- формувати вміння на практиці використовувати   набуті        знання, сприяти розвитку пізнаваних процесів, логічного мислення; сприяти розвитку моторики, координації рухів;

- виховувати прагнення бути здоровим і веселим; створити позитивний емоційний настрій.

 

Підготовка вихователя;

 Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

 Методичні аспекти реалізації Базової програми «Я у Світі».

 Денисенко Н; Мельник Л. «Будьте здорові, діти!» (Програма з валеологічного виховання).

Денисенко Н; Мельник Л. «Малятко-здоров’ятко» (Комплексна програма формування культури здоров'я дітей дошкільного віку).

 Денисенко Н. «Малятам про здоров’я та безпеку життя».

 Мельник Л. «На варті здоров’я малюків».

 Лохвицька Л; Андрущенко Т. «Дошкільникам про основи здоров’я».

 Зайко Н. «Пути укрепления здоровья детей»

 Юрочкіна С. «Валеологія для всіх. Щоб дбати, треба знати.»

 

Попередня робота: спостереження, досліди, розглядання ілюстрацій, атласів, бесіди, читання художніх творів, усної народної творчості, зустріч з лікарем, валеохвилинки, дидактичні Ігри, сюжетно-рольові ігри, рухливі ігри, розвага, зображувальна діяльність.

 

Хід заняття:

 

Привітання:

Нумо разом, привітаймося:

«Добрий день! Добрий день!»

Теплом ручок обміняймося;

«Добрий день! Добрий день!»

І до сонця повернемося:

«Добрий день! Добрий день!»

Один одному всміхнемося:

«Добрий день! Добрий день!»

Тепер на стільчики сідаймо

І заняття розпочинаймо.

 

Вихователь: Увага! В мене в руках відеокамера і це означає, що ми будемо знімати фільм про наше життя в садочку. Хочу з вами порадитися — про що буде фільм? (Про те, як ми граємося. Про те, як ми працюємо. Давайте покажемо спортивне свято. Цікаво було б зняти наші спостереження за природою.)

Вихователь: До речі, чому сьогодні немає Даші та Діми? (Вони захворіли.) Отже, ідею фільму підказує саме життя — давайте розповімо, як треба зберігати та зміцнювати своє здоров’я, щоб бути веселим, бадьорим, активним. А потім фільм покажемо нашим друзям та батькам. Згодні? Отже камера ввімкнена! (Діти сідають.)

Вихователь: Спочатку, як завжди, виконаємо оздоровчий масаж «Заряд бадьорості» (під музичний супровід).

Аби бути активними, сильними треба, щоб кожна клітинка нашого організму була здорова, У наших долоньках сплять крихітні гномики. Давайте їх розбудимо - потріть долоньку об долоньку швидко-швидко. Відчуваєте, ваші долоньки стали гарячими - це гномики прокинулися і понесли здоров’я у кожну клітинку нашого організму.

А тепер розбудимо їх братиків у кожному пальчику за допомогою горішків:

- у вказівному – щоб допомогти працювати шлунку;

- у середньому – печінці;

- у великому - щоб добре рухалася кров;

- у безіменному щоб допомогти краще працювати мозку;

- у мізинчику – щоб правильно працювали серце та легені.

Тепер зробимо точковий масаж нашим вушкам - загніть вушка вперед, відпустіть (повт. 5 р.). Розітремо, діточки мої, вушок (повт. 10 р.). Молодці! Щоб зберегти власне здоров’я, тепер ми виконаємо мудри:

Ø«Знання» (3 р.),

Ø«Життя» (3 р.),

Ø«Здоров’я» (3 р.).

Молодці, діти, тепер ви активні, бадьорі та веселі!

(З’являється вірус.)

Вірус: А ось і я - Вірус, і нас, ой, як багато! Спокійнесенько живемо ми в носі та роті хворого, а коли він розмовляє, а ще краще чхає чи кашляє, ми нарешті вилітаємо на волю та заражуємо здорових дітей!

Діти: Досить, мікроб, ми тебе не боїмося і  знаємо, як тебе захиститися. Ми хочемо бути  здоровими і ніколи не хворіти.

Вірус: А що ви для цього робите?

Вихователь: Діти, а що ми робимо для того, щоб бути здоровими і ніколи не хворіти?

Діти: Виконуємо правила вчителя Порфірія Іванова.

Вихователь: Діти, а згадати ці правила нам допоможуть картини української художниці Євгенії Гапчинської.

Вихователь пропонує дітям розглянути репродукції картин та назвати правила «Дєтки»:

Øобливатися прохолодною водою;

Øходити босоніж;

Øлюбити природу;

Øробити людям добро.

Вихователь: Діти, а скажіть-но, будьте ласкаві, коли ви розглядали картини Є. Гапчинської, чи стали ви трішки веселіше, радісніше? (Так.) Чому?

Діти: Тому, що ці картини подарували нам добрий настрій     та задоволення.

Вихователь: А якщо ви радісні та веселі, то чи можна стверджувати, що мистецтво допомагає зміцнювати наше здоров’я? (Так.)

Вихователь: 

А тепер давайте грати,

Треба вам відповідати:

Рано-вранці хто піднявся?... (Я)

Хто сонечку посміхався? ...(Я)

А зарядку хто робив? ...

Свої руки хто не мив? ...

Фізкультурою займався, хто? . 

А ще досі не вмивався, хто? ...

Хто з водою й сонцем дружить

Вітаміни хто з вас любить? ...

Хто здоровим хоче стати? ...

А багато сили мати? …

Пам'ятайте всі, малята,

Про здоров’я треба дбати.

  

(Гра-вірш з султанчиками)

Вихователь: Ми з вами, діти, знаємо немало прислів'їв про здоров’я - пригадайте їх та розкажіть Вірусу:

ØВеселий сміх - це здоров’я.

ØЗдорова родина – здорова дитина.

ØХто праці не боїться,   того хвороба сторониться.

ØНайкращі друзі для житія -  повітря,  сонце і вода.

ØХто день починає з зарядки, у того       здоров’я в порядку.

(Вихователь пропонує до поданих ілюстрацій розказати відповідне прислів'я).

Вірус: Ой, діти, які правильні для здоров’я та небезпечні для мене ви знаєте прислів'я!

Вихователь: Діти, в якій країні ми з вами живемо? Так, українці завжди любили грати в рухливі ігри – вони допомагали їм бути здоровими, сміливими, спритними.

(Діти грають в гру «Подоляночка»).

 

Вихователь: Щоб наші оченята горіли, щічки рум'яніли, ви були здоровими, діти, що треба вживати в їжу? (Овочі та фрукти). Пропоную вам зробити вітамінні овочевий салат та фруктовий коктейль.

(Діти  витирають руки вологими серветками, потім      з'єднують інгредієнти овочевого салату у салатниці: горошок,         кукурудза, огірок, картопля, капуста, цибуля, олія, йодована сіль; фруктового коктейлю у графині: яблучний, вишневий, грушевий, абрикосовий соки.)

Вихователь: Щоб салат з коктейлем були більш смачними та корисними треба дати їм небагато часу, щоб вони настоялися.

Вірус: Спостерігав я за вами, діти, і бачу, що дуже важко заразити вас - ви загартовуєтесь, займаєтеся спортом, вживаєте вітаміни, виконуєте оздоровчі вправи, дружите. Тож, прощавайте, мені нема що тут робити. Будьте здорові!

Вихователь: Діти, камера працює, ми продовжуємо знімати фільм про зміцнення та збереження нашого здоров’я. А що таке здоров’я?

Діти: Здоров’я - це стан людини. коли організм працює добре та правильно.

Вихователь: Діти, давайте згадаємо, які внутрішні органи людини ми знаємо (діти працюють за столами, на яких знаходяться схеми внутрішніх органів та тіла людини; діти відгадують загадку та викладають зображення органу у відповідне місце на тілі людини):

  •  цей орган керує всім організмом (мозок)
  •  цей орган допомагає людині дихати (легені)
  •  цей орган перекачує кров по тілу (серце)
  •  до цього органу надходить їжа (шлунок)
  •  до цього органу з нирок потрапляє сеча (січовий міхур)

- Молодці, дітки!

Вихователь: Ось, діти, закінчуємо ми знімати наш фільм. Я прошу вас взятися за руки, стати в круг, щиро висловити своє побажання один одному.

(Гра-бестінг «Ланцюжок побажань»).

Діти: (промовляють разом, поклавши руки один одному на плечі):

Треба про здоров’я дбати,

І хороших друзів мати,

Тоді всі проблеми з враз

Подолає кожен з нас!

Вихователь: Камеру вимкнено. Ось, діти, диск із  знятим нами фільмом, його ми покажемо іншим дітям, батькам, щоб допомогти їм зберегти здоров’я. Дякую вам за хорошу роботу, яка допоможе зрозуміти, як важливо зміцнювати своє здоров’я.

В кінці заняття для визначення самооцінки діяльності вихователь пропонує дітям вибрати смайлики (з різним виразом обличчя) та закріпити його на одязі.

(Діти та гості смакують овочевим салатом, фруктовим коктейлем.)

План-конспект

гри-драматизації за казками В.Сухомлинського «Соромно перед соловейком», «Три метелика» у екологічному театрі «Веселка»

Мета:

-         формувати вміння і бажання дітей оберігати природу, брати посильну участь у створення необхідний умов для нормальної життєдіяльності живих істот;

-         формувати усвідомлене дотримання норм і правил поведінки в природі;

-         закріпити знання дітей про творчість В.Сухомлинського – педагога та письменника;

-         формувати у дітей високі емоційні якості особистості – вміння співчувати, допомагати, любити, оберігати;

-         розвивати пізнавальний інтерес дошкільників;

-         розвивати музичні та творчі здібності дітей;

-         розвивати мовленнєві функції та розширювати словниковий запас.

Дійові особи:

хлопчик-соловейко, дівчинка Оля, дівчинка Ліда, соловейко, метелик білий, метелик червоний, метелик жовтий, сонечко, квітка тюльпан, квітка лілія.

Обладнання та атрибути: 

декорації лісової галявини, луга, кошики, м'яч, штучні дерева, квіти, велика квітка з пелюстками, портрет В.Сухомлинського, маски-наголовники для рухливих ігор, запис звуків лісу, лугу, пісень пташок, комах, аромолампа із запахом квітів та трав, відеслайди  пейзажів лісу та лугу, запис музичних творів Ф.Шопена, П.Чайковського, Л.Горової, О.Філіпенка,  Ю.Михайленко.

Сценарій заходу

(До музичної зали під музичний супровід заходять діти)

Організаційний момент.

-         Доброго дня, сонечко ясне!

-         Доброго дня, земле прекрасна!

-         Доброго дня,  дерева могутні!

-         Доброго дня, квіти духмяні!

-         Доброго дня, птахи галасливі!

-         Доброго дня, друзі щасливі!

Ведучий: - Щоб наша зустріч була теплою, доброю, щирою, давайте подаруємо сонячні усмішки одне одному.

(Діти стають у коло, звучить музика)

Психогімнастичний етюд «Ясне сонечко».

Діти: - Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце,

Ми до нього потяглися -

За промінчики взялися.

Ведучий: - Простягніть до сонця свої рученята,

І відчуйте, як тепла у нього багато,

Воно гріє малят промінцями,

І радіє зустрічі з вами!

-         Уявимо собі, як промінчики через наші рученята зігрівають нас: нашу голівку, плечі, животик, ніжки. Нам приємно, спокійно і ми усміхаємося одне одному.

(Діти сідають)

Ведучий: - Діти, я хочу вам розказати вірш, а ви уважно послухайте.

(Показує портрет В.Сухомлинського, його книгу «Гаряча квітка») 

-         Його душа – це розум  і чуття,

Це гроно найсвітлішої любові!

Усе його натруджене життя

Просяяло у ділі й мудрім слові.

«Гаряча квітка» - дітям на добро,

У книжці тій – казки й оповідання,

В ній пахне небо, поле і село,

В ній тьохка соловей,

Рум'яниться світання.

-  Діти, про кого цей вірш? Погляньте на портрет Василя Сухомлинського – на нас дивляться його лагідні очі, його усмішка випромінює любов і ніжність. Все своє життя він віддав дітям. Для вас він написав багато повчальних казок і оповідань. Давайте пригадаємо деякі з них.

- Подивіться, діти, яка гарна квітка розквітла на нашій галявині, але це незвичайна квітка, а квітка до вікторини за творами Василя Сухомлинського.

(Діти підходять до квітки, зривають пелюстки з неї, ведучий читає уривок, показує ілюстрацію до творів «Дівчинка і синичка», «Петрик, собака і кошеня», «Це горобці плачуть від холоду», «Ялинка і липа», «Пісня проліска»)

Ведучий: - Діти, чому нас вчать ці твори? (Любити природу, берегти її, примножувати її багатства). Облетіли пелюстки з нашої квітки, але біля неї розквітне інша, ще краща, а ви так добре знаєте твори В.Сухомлинського, добре відповідали, що я впевнена: ви ростите добрими, чуйними, працьовитими.

(Заходить хлопчик – соловейко, плаче)

Ведучий: - Добрий день, соловейко, чому ти плачеш?

Соловейко: - Як же мені не плакати, коли всі мене ображають, всі сміються з мене?

Ведучий: - То що трапилось, розкажи нам.

Соловейко: - Ой, діти, шукав я їжу та поранив собі ніжку, полетів до своїх друзів в ліс, а вони посміялися з мене, що я кривенький і нагнали мене.

 Ведучий: - Які нехороші в тебе друзі, їх навіть друзями назвати не можна. Діти, а як ви б повелися у такій ситуації? Як можна допомогти соловейку? (Відповіді). Бачиш, соловейко, які в нас добрі діти, залишайся з нами, ми тобі допоможемо  і покажемо тобі і всім дітям оповідання В.Сухомлинського «Соромно перед соловейком».

(На ММУ відеослайд «Ліс», звучить запис звуків лісу, пісень птахів, відчувається запах квітів та трав. Далі звучать музичні твори Ф.Шопена, Л. Горової, діти виконують ролі дівчаток Олі, Ліди, соловейка у драматизації за твором)

Ведучий: - А зараз, діти, я пропоную вам з лісу піти до лугу, а по дорозі пограти в рухливі ігри.

(Діти грають у  рухливі ігри «Птахи і зозуля», «Ведмідь і бджоли», «Заєць без хатки»)

Ведучий: - Ось так, граючись, дісталися ми до лугу.

Казок чимало є на світі:

І веселих, і сумних.

Хіба ж ми зможемо прожити

В світі без них?

Казка стукає у двері –

Привітаємо її! 

(На ММУ відеслайд «Луг», звучить запис звуків лугу, пісень комах, відчувається запах квітів та трав, звучать музичні твори П.Чайковського, О.Філіпенка). 

Ведучий: - А на лузі нас зустрічають метелики з казки «Три метелики». Що з ними трапилось – тихенько подивимось, щоб їх не злякати. 

(Діти виконують ролі метеликів, сонечка, квітів у драматизації за твором)

Соловейко: - Діти, ви сьогодні показали такі чудові добрі казки, які вчать нас любити  і берегти природу: і квіточку, і деревце, і пташку, і комашку!

Ведучий: - У кожного з вас в сердечку проросте зернинка доброти, чуйності, людяності, яку подарував вам своїми творами мудрий Вчитель та Письменник Василь Сухомлинський. І співатиме свою пісеньку соловейко, і прилетять метелики до квіточок, і ми зможемо захистити їх від байдужості та жорстокості. А для цього потрібен мир. Давайте закінчимо нашу зустріч піснею про щасливе майбутнє.

 (Діти співають пісню Ю.Михайленко, стають  у коло) 

Кінезіологічна вправа « Я всміхаюсь сонечку!

Скачать
Сюжетно-рольова гра для дітей старшого дошкільного віку "Школа"
Мета: виховувати у дітей усвідомлене позитивне відношення до навчальної діяльності; закріпити уявлення дошкільнят про важливість та необхідність навчання у школі, викликати у них бажання стати школярами; викликати інтерес та повагу до людей, які працюють у школі; закріпити знання про шкільні речі; формувати ініціативність, організованість, колективізм тв дружні взаємовідносини між дітьми.
Школа.pdf
Adobe Acrobat документ 684.9 KB

Освітній міні-проект

"Здоров'язбережувальні прогулянки 

з дітьми старшого дошкільного віку у зимовий період"

 

Учасники проекту: вихованці, вихователі, інструктор з фізичного виховання, батьки.

 

Характеристика проекту:

-         за метою проективної діяльності – практико-орієнтований;

-         за кількістю учасників – груповий;

-          за тривалістю – зимовий період.

 

Характеристика проблеми

         Погіршення екологічної ситуації в країні, недоброякісне і незбалансоване харчування, часті респіраторні захворювання, спричинені гіподинамією та нераціональною побудовою рухового режиму, непопулярність здорового способу життя серед населення призводять до погіршення здоров’я дітей, зокрема дошкільного віку. Аналіз здоров’я малюків показав, що 42% від загальної кількості становить ІІ група здоров’я і 5% - ІІІ група здоров’я.

         Основною причиною такої картини є послаблення імунної системи малят. Гостроту цієї проблеми зумовлює специфіка раннього та дошкільного періодів дитинства. Адже саме тоді закладаються основи здоров’я, формується переконання у необхідності здорового способу життя.

         На реалізацію цих цілей спрямовують педагогів ДНЗ Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, дослідження науковців та досвід практиків різних регіонів України. Саме організація чіткої системи фізкультурно-оздоровчої роботи дошкільного закладу і родини може забезпечити становлення, збереження та зміцнення здоров’я дошкільників, сприятиме дбайливому ставленню до свого тіла й організму, формуванню переконань та вміння вести здоровий спосіб життя.

 

Мета проекту:

-        забезпечення системного підходу в організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми старшого дошкільного віку впродовж зимового періоду;

-        формування передумов здорового способу життя в умовах ДНЗ, сім'ї;

-    використання здоров’язбережувальних технологій у фізкультурно-оздоровчій роботі з дітьми;

-        задоволення потреб кожної дитини в рухах і руховій активності;

-      формування бажання дитини бути здоровою, займатися фізичними вправами та спортом.

 

Завдання проекту:

-  створити банк даних щодо здоров’язбережувальних технологій у фізкультурно-оздоровчій роботі з дошкільнятами;

-   поповнити матеріально-технічну базу фізкультурним обладнанням (і нестандартним також) та спортивним інвентарем;

-         укласти перспективний план заходів з використанням сучасних новітніх ідей, передових технологій фізкультурно-оздоровчої роботи (М.Єфименка, М.Присяжнюка, Є.Вільчковського, етнопедагогіка М.Стельмаховича);

-         єдність вимог сім'ї та ДНЗ щодо формування здорової дитини;

-    популяризація досвіду педагогів та сімей вихованців щодо зміцнення та збереження здоров’я.

 

Заходи:

У ході реалізації проекту будуть проведені такі найголовніші заходи:

1.     Для педагогів:

-       семінар-практикум «Фізкультура взимку – здоров'язбережувальний підхід»;

-  обговорення даної проблеми на засідання РЦМК «Здорова дитина – багатство країни»;

-      перегляд відеоматеріалів «Етнопедагогіка М.Стельмаховича про традиції народного тіло виховання»;

-       конкурс-огляд нестандартного спортивного обладнання.

 

2.     Для батьків:

-         круглий стіл «Спільна робота ДНЗ та сім'ї з питання зміцнення здоров’я дітей»;

-         анкетування батьків «Абетка здоров’я родини»;

-         тематичний тренінг «Зимові спортивні розваги з дітьми»;

-         виготовлення фотобуклетів «Сімейна культура здоровя».

 

3.     Для дітей:

-   проведення фізкультурно-оздоровчих заходів (Дні здоров’я, спортивні свята і розваги, туристичні походи, ігри, естафети, спортивні ігри, масаж, дихальна гімнастика тощо), ігротека Спортландії;

-         ігри-забави, вправи на основі народних потішок, забавлянок;

-         виставка дитячих малюнків «Бережемо здоров’я змалку».

 

з/п

Заходи

Термін

Прогнозовані результати

1.

Семінар-практикум для педагогів «Фізкультура взимку – здоров'язбережувальний підхід»

Грудень

Ознайомлення із практичним матеріалом, новинками методичної літератури, передовими педтехнологіями та ідеями.

2.

Конкурс-огляд нестандартного спортивного обладнання, спортивного та ігрового обладнання на ігрових майданчиках.

Грудень

 

Оновлення обладнання, фізкультурного інвентарю.

3.

Тематичний тренінг для батьків «Зимові спортивні розваги з дітьми».

Грудень

Активізація участі батьків в активному відпочинку дітей.

4.

 

 

День Здоров'я «Мандрівка зі Сніжинкою в країну Здоров’я»

Грудень

Підвищення у дітей фізичної та розумової працездатності, формування усвідомленого ставлення до свого здоров’я.

5.

 

 

Розвага «Ми малята – здоров'ята».

Грудень

Створення умов для прояву рухової активності дітей, позивного емоційного ставлення, формування рухових умінь і навичок в процесі колективних ігор та ігрових вправ.

6.

 

Дитячий туризм «На природу – по здоров’я».

Грудень

Коригування розвитку рухової сфери дітей, формування активної життєвої компетентності.

7.

- психогімнастика

- сміхотерапія

- пальчиковий ігротренінг

- дихальна гімнастика за методикою К.Бутейко

- ігри-забави, вправи-розігрування потішок та забавлянок

- точковий та горіховий масаж

- хороводні та народні ігри

Грудень

постійно

 

Задоволення потреб кожної дитини в рухах, руховій активності, формування бажання бути здоровою та отримувати емоційне задоволення.

8.

Заходи проекту продовжуються в січні, лютому.

План роботи гуртка

з дітьми старшого дошкільного віку

«Руками творимо дива»

(тістопластика)

1. Організація і зміст роботи гуртка

Тісто – дивовижний пластичний матеріал для ліплення різноманітних фігур та композицій: ніжний, м’який.

Іграшки, рамочки для фотографій, картини, свічники, прикраси - це зовсім не повний перелік виробів, які можна зробити з солоного тіста. Простота, дешевизна і задоволення, яке отримуєш від роботи з цим пластичним матеріалом, донесли цю забаву в наш час з глибокої давнини.

Винятковою особливістю при роботі з тістом є те, що в процесі роботи не потребується ніяких спеціальних інструментів та приладів. Краще за все ліпити руками або використовувати примітивні прилади, які завжди під рукою.

Спільне з дітьми захоплення виготовленням таких виробів може принести користь як дитині, так і дорослому. Як давно відомо, на розвиток дитини великий вплив робить дрібна моторика пальчикова, тому ліплення є прекрасним способом тренування. А спільна творчість допомагає зблизитися з дітьми, краще розуміти один одного.

 

Приготування солоного тіста

Перший варіант

2 частини борошна, 2 частини солі, 1 частина води.

Борошно та сіль добре перемішують, поступово додають холодну воду до отримання однорідної маси. Готове тісто не повинно липнути до рук або кришитися. Точну пропорцію води визначити достатньо важко. Тісто повинно бути еластичним та достатньо крутим. Для того щоб воно не висихало під час роботи, його треба тримати в пакеті, доки не використається весь приготовлений об'єм.

Порада: якщо під час вимішування тісто кришиться – додайте трішки води. Якщо липне до рук – трішки борошна.

Другий варіант

Дві столові ложки клею для шпалер залити однією склянкою теплої води.

Доки клей буде набухати, в іншій посудині замішати 400 грам солі «Екстра» та 200 грам борошна (будь-якого).

У приготовлену солону суміш вилити розведений клей, все перемішати до утворення однорідної густої маси, схожої за консистенцією на тісто для вареників.

 Готову масу для ліплення поставити в одноразовий пакет. Зберігати тісто можна в холодильнику.

З'єднують деталі солоного тіста за допомогою води та пензлика. Вода виконує роль клею.

Сушать фігурки з солоного тіста на повітрі (теплому), або за допомогою духовки.

Після того, як виріб висох, його можна розфарбувати.

Мистецтво виготовлення виробів з солоного тіста не умерло й сьогодні, а сувеніри, зроблені своїми руками, користуються великим попитом. Це прекрасний подарунок до кожного свята. Ліпленням із задоволенням займаються дорослі та діти.

 

2. Структура і планування роботи гуртка

Мета роботи:  

-   ознайомити дітей із новим для них матеріалом – солоним тістом, з його властивостями (нагадує пластилін, світлого кольору) та заходами безпеки при роботі з ним (не їсти, не терти очі, працювати лише на дощечці);

-  ознайомити дітей з техніками роботи з солоним тістом (відбитки, об’ємні елементи, комбінована робота); 

-  ознайомити дітей  з народним ремеслом гончарне мистецтво; дати поняття про різні види кераміки, про оздоблення виробів елементами  декоративного розпису – опішнянський, яворівський, васильківський;

- розвивати у дітей фантазію, креативність, творчу уяву, зорову та рухову пам’ять, образне мислення, естетичні почуття: форми, ритму, кольору, пропорції;

- відпрацьовувати точність та узгодженість рухів та пальців (дрібну моторику рук);

- зацікавити дітей новим видом діяльності і викликати в них бажання створювати власні творчі композиції;

- сприяти розвитку мовлення через активне спілкування під час занять;

- виховувати дружність та вміння співпрацювати;

- сприяти формуванню національної свідомості дітей, виховувати шанобливе ставлення в українських традиціях, любов та повагу до своєї нації, почуття власної гідності та гордості за свій народ;

- сприяти розвитку ініціативності батьків, відповідальності за продукти спільної з дітьми діяльності, залучати батьків до активної участі у заходах ДНЗ на партнерських засадах.

 

Матеріали: солоне тісто, гуаш різних кольорів, ємність для води, серветки, пензлики, використані диски, кольоровий та білий картон, клей ПВА, формочки для відбитків.

 

Завдання педагога:

— в ігровій формі ознайомити дошкільників із пластичними властивостями солоного тіста, технологією виготовлення виробів з нього;

— побудувати роботу гуртка так, щоб на його заняттях органічно поєднувалась ігрова, трудова та освітня діяльність малят;

— формувати у дітей цілісне уявлення про світ;

— розвивати конструктивне мислення, творчі здібності малят, самостійність;

— Враховувати в роботі індивідуальні особливості кожного вихованця та підбирати посильні для нього завдання;

— учити дошкільнят втілювати художні образи у конкретних виробах;

— створити умови для набуття дітьми практичного досвіду;

— виховувати в гуртківців дружні взаємини, толерантність до ідеї товаришувати, повагу до праці інших, бережне ставлення на всіх етапах його виготовлення.

 

Принципи організації роботи з ліплення

1. Принцип систематичності: безперервність, регулярність, планомірність виховного та освітнього процесів.

2. Принцип свідомості. Коли дитина дізнається що-небудь нове — вона завжди ставить запитання: для чого, навіщо. Щоб отримати відповіді на них, дитина має розуміти мету навчального завдання, яке перед нею поставили, і усвідомлювати, яким чином вона буде її реалізовувати.

3. Принцип поетапності. Як і при освоєнні будь-якого матеріалу чи техніки, спочатку варто ознайомлювати дітей з очевидними властивостями тіста, пропонувати прості прийоми ліплення, потім — ускладнювати завдання, спонукати до експериментування, комбінування.

4. Принцип наочності. Безпосередня зорова наочність сприяє виникненню у дитини естетичного сприйняття конкретного виробу і бажання його створити.

5. Принцип доступності та індивідуальності. Кожна дитина має свої індивідуальні особливості: рівень розвитку, уподобання, здібності, набутий досвід, потреби. Все це важливо враховувати у процесі навчання.

3. Методичні рекомендації щодо проведення занять 

Перед заняттям слід закотити дитині рукава, показати, як треба тримати руку, в якому положенні мають бути пальці.

Заняття починаються із засвоєння простих прийомів та виготовлення простих елементів і поступово переходячи до більш складних.

Після заняття краще почитати казку, віршик, загадати загадку за темою роботи.

Заняття з дитиною має проходити як гра.

Обов'язково стежити за тим:

- чи не стомилась дитина;

- як виконує завдання;

- як сидить за столом.

 

Потрібно обов'язково продемонструвати кінцевий варіант роботи, але водночас і не нав'язувати дитині своєї думки, залишаючи тим самим місце для креативності та індивідуальності. Проявіть терпіння. Кожна дитина бачить та сприймає навколишній світ по-своєму. Потрібно зацікавити дітей і викликати в них бажання самостійно працювати. 

Прийоми ліплення

1. Конструктивний. Є найбільш простим і полягає в тому, що зображуваний предмет ліплять з окремих частин. Цей прийом найчастіше використовують на початкових етапах навчання, коли у дітей ще немає досвіду ліплення.

2. Пластичний. Полягає у тому, що виріб виконують з одного шматка. Для такої роботи потрібні певні навички ліплення, знання предмета, його форми і пропорції, добре розвинені просторові уявлення.

3. Комбінований. Включає в себе конструктивний і пластичний прийоми. Застосовується під час створення виробів, які складно виліпити з одного шматка.

 

Послідовність освоєння ліплення

Починаємо з ознайомлення дітей з прийомами роботи:

— поділ єдиного шматка на частини (відкручування, відщипування, розрізання міцною ниткою, розрізання та надрізання стекою, формування)

— надання виробу необхідної форми (розкачування матеріалу в долонях або на столі, сплющування, витискування, витягування, згинання)

— з’єднання деталей (притискування, примазування, згладжування)

— оформлення виробу (доповнення виробу дрібними деталями, процарапування різними інструментами, оформлення рельєфом, розфарбовування)

 

Перспективне  планування роботи гуртка

Вересень

Заняття 1. Ігрова ситуація «У гончарній майстерні». Знайомство з працею гончара, розглядання керамічних виробів.

Заняття 2. Бесіда «Ця дивовижна глина та її властивості». Розповідь легенди «Серед синіх Карпатських гір».

Заняття 3. Розповідь про властивості солоного тіста, способи його приготування для ліплення.

Ліплення «Декоративна тарілка «Троянда»».

Заняття 4. Розмальовування фарбами декоративної тарілки «Троянда». 

 План роботи гуртка

з дітьми старшого дошкільного віку

«Дитяча забавка – лялька-мотанка»

 

Основним джерелом виховання, стверджує С.Русова, є народність, оскільки немає жодної людини, яка б не плекала любові до Батьківщини, і саме ця любов дає вихованню надійний ключ до серця людини, могутню опору для боротьби з її негативними природними, особистими, сімейними та родовими нахилами.

Отож, знайомство дітей в дошкільному навчальному закладі з народною лялькою, навчання їх техніки виготовлення дає нам, педагогам, унікальну можливість закласти в душах маленьких громадян основи моралі, добра, любові, вихованості. Лялька-мотанка формує інтерес до традицій рідного краю. Через ляльку діти пізнають історію життя свого народу,прилучаються до його культури,формуються естетичні почуття і смаки.

Українська етнопедагогіка  забезпечує передавання фольклорних смислів. Ігри з ляльками готують дівчат до виконання найважливіших жіночих функцій – народження та виховання дитини, збереження сімейного вогнища. Трансмісія гендерного смислу починається з виготовлення ляльки, усвідомлення своєї приналежності до жіночої статі ; така самоідентифікація припадає, за свідченнями психологів, на трирічний вік. Традиційно від трьох і до десяти років дівчата переймали від старших навички майструвати ляльки та забавлялися ними, імітуючи поведінкові стереотипи своїх матерів, бабусь, тіток. У такий спосіб дитина соціалізується як носій традицій родинної спільноти.

Народна іграшка - пам'ять етносу, нації, народу, людства про історичне та доісторичне минуле.

 

Мета роботи гуртка:

1. Виявлення художніх здібностей, зокрема конструкторських, до моделювання, декорування, розвивати фантазію, творчу уяву.

2. Опанування дітьми практичними вміннями щодо виготовлення ляльки.

3. Навчання виготовленню ляльки різними техніками змотування: вузлової ляльки , ляльки із ниток, ляльки із мішковини, використовуючи прийоми: намотування, змотування, скручування, зв’язування.

4. Збагачення емоційно-естетичного досвіду дітей, розуміння зв’язків народного мистецтва з природним і культурним середовищами життєдіяльності людини.

5. Усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу.

6. Формування якостей, які сприяють самоствердженню особи, самостійності та вільності вибору, самовиразу.

Освітні завдання роботи гуртка:

-   поглиблювати знання дітей про обереги, а саме: ляльку-мотанку;

-  вчити дітей конструювати , використовуючи тканину за схемою та підтримувати спроби діяти самостійно;

-  вчити планувати та контролювати свої дії;

- розвивати здатність встановлювати послідовність виконання конструктивних дій;

-   вчити самостійно добирати матеріал для роботи;

-   вчити оволодівати технічними навичками й уміннями;

-   вчити створювати художній образ ляльки;

-  залучати дітей до моделювання одягу ляльки;

-  вчити створювати оригінальні аранжування із штучних матеріалів;

-  прилучати дітей до національної культури;

-   ознайомлювати з особливостями української орнаментальної вишивки;

-   збагачувати словник дітей лексичним багатством української мови;

-   збагачувати духовний світ дитини, пробуджувати творчі можливості;

-  розвивати почуття національної свідомості, збереження національних традицій;

-   розвивати естетичний смак, художні здібності;

-   розвивати чутливість до гармонії та кольору;

-    розвивати самостійність, самооцінку;

- виховувати інтерес до народного мистецтва рідного краю, до його історії, звичаїв та традицій.

Матеріали: сіно, солома, дерево, трави, насіння, зерна, монети, вовна, тканина, нитки, стрічки, штучні дрібні квіточки, мережка, шнурівка, поролон, вата, картон, ножиці, намистинки, клей.

Методичні рекомендації щодо організації роботи

Сучасна система дошкільної освіти спрямована на підготовку особистості, яка самостійно мислить та створення умов, що відкривають перед дитиною можливість самостійних дій у пізнанні навколишнього. Ось саме гурткова робота і є тією невід’ємною частиною освітнього процесу, яка допомагає виховати базові якості особистості .

Гурткова робота набуває дедалі більшої популярності. У цій формі роботи вбачається ще один ефективний шлях розвитку творчої та науково спрямованої особистості. Проблема своєчасного вияву інтересів, здібностей і нахилів дітей, формування творчих принципів уже з перших років життя дитини на даний час дуже актуальна.

З метою збагачення та закріплення знань дошкільників з народознавства, розвитку їх пізнавальної активності, комунікативних , творчих здібностей, самостійності, з метою формування свого світобачення, виховання креативності розроблено програму роботи  гуртка.

Ляльки-мотанки діти в наш час не бачать або бачать вкрай дуже рідко, такі ляльки цікаві дітям, так як мають інший вигляд в порівнянні із сучасною,  дитині надається можливість самій зробити таку ляльку.

Визначаючи  профіль гурткової роботи , враховували такі фактори:

- інтереси та здібності самих дітей, чиї вподобання вивчають батьки, педагоги під час щоденних спостережень за дітьми на заняттях, у самостійній діяльності, в іграх;

-  замовлення батьків, які виявляються завдяки анкетуванню, усному опитуванню, в бесідах;

-  наявність умов для організації результативної роботи.                            

 

Проведено обстеження дітей з метою виявлення їхньої компетентності з питань образотворчої діяльності. Демонструючи ляльки-мотанки на заняттях із образотворчого мистецтва таких як: «Розмалюємо сукню Весни, «В гості Осінь завітала», «Королева Зима», «Вишиваємо рушничок» «Завітайте у світлицю» і т. д. виявлено великий інтерес дітей до ляльок-мотанок , бажання гратися ними.

 Проведено і роботу з батьками з даного питання. З метою виявлення у них інтересу до цього виду діяльності та отримання згоди на відвідування дітьми гуртка проведено анкетування батьків. В індивідуальних бесідах та консультаціях розкрито значення роботи гуртка для розвитку творчих здібностей дітей.

Важливим фактором є наявність матеріальної бази, яка забезпечує досягнення розвивально-виховної мети роботи гуртка. Тому було прикладено максимум зусиль, щоб мати для роботи все необхідне. Велику допомогу надали батьки, які відгукнулися  і прийняли участь в придбанні необхідного матеріалу. Ним є різнокольорові нитки,шматочки тканин різної текстури та кольору, вата, паралон, вишивані серветки, рушники, яскраві хустки,стрічки, мережка, дрібні штучні квіти, намисто.

Заняття гуртка по виготовленню ляльки-мотанки проводяться з дітьми старшого дошкільного віку, з 10 дітьми, у другу половину дня, 1 раз на тиждень.

Основним методичним принципом роботи гуртка є створення всіх умов для максимального прояву творчої активності дітей, їхнього творчого самовираження.

Робота гуртка спланована помісячно, по темах, в яких представлені різні варіанти виготовлення ляльки та ляльки з різних матеріалів.,  побудована з урахуванням вікових особливостей і пізнавальних можливостей дітей старшого дошкільного віку, ґрунтується на розширенні можливостей програми навчання та виховання у дошкільному закладі з урахуванням традицій народного виховання.

Плануючи заняття гуртка ми орієнтувалися на художньо-конструкторський підхід, який передбачає творчий розвиток дитини, бажання збагатити її візуальні й сенсорні уявлення, розвивати сферу відчуттів.

Процес виготовлення ляльки для дітей старшого дошкільного віку є складним і довготривалим. Передують заняттям дидактичні ігри, які використовуються з метою навчання намотування ниток, змотування тканини, зав'язування вузликів, заплітання коси із ниток.

Це такі дидактичні ігри:  «Кумедні промінці»,«Віночок», «Косичка-веселичка», «Чий хвостик довший», «Казкові яблучка».

Процес виготовлення ляльки-мотанки здійснюю поетапно :

- виготовлення ляльки;

- «оживлення»  та знайомство з лялькою;

- використання ляльки у казкових сюжетах.

 

Етапи навчання виготовлення ляльки-мотанки:

Перший етап – навчати дітей  техніці змотування тканини, намотуванню ниток, зав'язуванню вузлів.

Другий етап – навчати послідовно конструювати тулуб ляльки, дотримуватись пропорцій усіх його частин.

Третій етап – формувати  зачіски, моделювати одяг, головний убір, підбирати тканини.

Четвертий етап – оздоблювати одяг.

Навчання виготовлення ляльки-мотанки проводимо двома способами:

- перший спосіб передбачає виготовлення ляльки шляхом перев’язування частин тулуба;

- другий спосіб надає можливість скочувати усі деталі тулуба, а потім їх перев'язувати.

Голка з ниткою не використовується в процесі виготовлення ляльки, а може допомагати при виготовленні одягу та головного убору. При рівнянні ляльки, обрізанні зайвих ниток говоримо заговір: «Нитку відрізаю – все лихе. недобре від себе відганяю».

Перший спосіб виготовлення:

1. Беремо домоткане полотно, розміром 30х30 см., всередину кладемо скручений паралон чи шматочок тканини, призбируємо знизу рівномірно і перев’язуємо, роблячи голову.

2. Кінці тканини, що утворилися з боків змотуємо шнурочком до купи, утворюючи плечі та руки.

3. Підперізуємо ляльку,щоб утворилася постать.

4. Перев'язуємо голову тоненькими стрічками горизонтально і вертикально, утворюючи хрестик.

5. Вбираємо ляльку в спідницю, фартушок, підперізуємо крайкою, запинаємо хустку і лялька готова.

Другий спосіб виготовлення:

1. Беремо шматочок тканини 40х40 см., скручуємо її валиком , перегинаємо вдвоє.

2. Беремо шматочок картону, намотуємо нитки за часовою стрілкою – це волосся для ляльки.

3. Розрізаємо нитки в одному місці, підкладаємо їх під валик тканини знизу і зв'язуємо їх вгорі. Знизу перев'язуємо ниткою так, щоб утворилася голова.

4. Шляхом намотування ниток горизонтально та вертикально щільно одна біля одної викладаємо хрестик замість обличчя.

5. Беремо менший шматок тканини 15х15 см. скручуємо валиком і підкладаємо знизу під голову – це руки. Підв'язуємо знизу.

6. Далі перев'язуємо внизу ноги.

7. Вбираємо ляльку в одяг, взуття, робимо зачіску.

 

Підбір матеріалу та моделювання одягу

Українська лялька не має єдиного образу. Їх багато і всі вони різні. Тому ми пропонуємо спрощений варіант національного вбрання. Тканину для сорочки підбирати так, щоб на рукавах була вишивка. Звертаит увагу на орнамент, яким буде прикрашена сорочка: рослинний чи геометричний. Використовувати для цього вишиті серветки та рушники. Під час роботи звертати увагу дітей на тканину: з синтетичних чи бавовняних ниток, на її текстуру. Звичайно ж намагатися підготувати для роботи натуральні, яскраві шматочки тканин. Сучасна лялька-мотанка звичайно відрізняється від старовинної. Так, у тодішніх людей були інакші заняття та життєвий досвід. Тому своїми ляльками, поєднуючи старовинне і сучасне, необхідно намагатися передати зв’язок між поколіннями. Мотанка має показувати, звідки вона прийшла і куди йде, яку роль вона відіграє у сучасному світі. Лялька навіть зараз, у шаленому вирі життя, залишається актуальною. Сучасні тканини, є дуже гарними, але синтетичні матеріали намагаємося використовувати рідко. Хоча коли виготовляємо ляльки, пов’язані з порами року, то з метою передачі образу, для оздоблення вибираємо легкі, ніжні, прозорі синтетичні тканини.

У процесі виготовлення ляльки залучати дітей до моделювання одягу. Діти самостійно придумують вбрання для своїх ляльок. Важливо вміти закріпити одяг на ляльці. Тому самий спрощений варіант одягу – це сорочка і спідничка.

А далі діти придумують оздоблення для одягу: вишивка, мережка, стрічка на спідничку, сорочку, фартушок.

Зачіска – важливий елемент передачі образу ляльки. Тому пропонуємо дітям на вибір хустинки різні за розміром, кольором. Для виготовлення волосся і зачіски – нитки, також різні за кольором. Пропонуємо на вибір клубочки ниток жовтого, жовто-гарячого, червоного, білого, блакитного, синього кольору. Лялька-мотанка має довгу косу, «Веснянка» також образ молодої дівчини, може мати невеличкі косички. Тут діти самостійно придумують варіант зачіски. Це розвиває фантазію, уяву дітей, дає можливість самим проекспериментувати, спробувати, підібрати певний колір тканини, стрічки, мережки, нитки. Діти стають самостійними і впевненими. 

Процес оживлення ляльки

Процес виготовлення ляльки набуває особливого значення. Весь час допомагаємо дитині в роботі і це об'єднує нас. У спільній роботі над створенням ляльки основна ідея належить самій дитині. Ми лише стимулюємо дитячу фантазію (емоційна підтримка, похвала, обговорення питань вибору матеріалів та техніки виготовлення) та допомагаємо реалізувати дитячий задум.

Необхідно дати можливість дитині навчитись визначати емоційний настрій ляльок, висловлювати своє ставлення до них. Дитина дає ім’я своїй ляльці, розповідає в що вбрана, придумує історію про неї. Навіть не закінчивши виготовляти ляльку, діти встигають нею погратися і це приносить їм найбільше задоволення.

По закінченню процесу виготовлення, пропонується дітям представити власну ляльку: Як звати ляльку? Що полюбляє? Як рухається? Про що мріє?

Створюючи власну ляльку, дитина часто відображає в ній себе, свої проблеми. Тому розповідаючи про власну ляльку-мотанку, діти, переносять свій внутрішній світ у художній образ ляльки. Розповіді дітей сповнені своїми мріями, любов’ю до рідних, проблемами. Вихованцям пропонуємо придумати казку, головним персонажем якої є лялька-мотанка. А ще з більшим задоволенням діти використовують ляльку в театралізованій діяльності, коли пропонується озвучити її в якості персонажу лялькового театру. Це, насамперед, розвиває мовлення дитини, дає можливість всі свої знання сконцентрувати у своєму образі, розвивається вміння представити цей образ своїм одноліткам, дитина самовиражається.

Дбаючи про підготовку дітей до майбутнього життя,ми  маємо привчати їх до самостійності, сформувати комунікативні якості, одна з яких – вміння співпрацювати з іншими дітьми. Ось саме на заняттях гуртка діти і виробляють навички співробітництва з однолітками. Виконуючи спільні завдання діти допомагають один одному, вислуховують пропозиції товаришів,вчаться бути ввічливими один з одним, виявляють увагу, доброзичливість один до одного.

Ляльки – мотанки виготовлені дітьми виходять досить естетичні, яскраві та привабливі. У світлиці дитячого закладу рекомендується створити міні-музей народної ляльки.

 

Перспективне  планування роботи гуртка 

Вересень

Заняття 1. Ігрова ситуація «Лялька-мотанка – дитяча забава» Перегляд відеофільму «Народні іграшки: лялька мотанка та вузликова лялька».

Заняття 2. Дидактична гра «Лялька-мотанка – товариш і порадниця». Віртуальна екскурсія до музею народної іграшки ляльки-мотанки.

Заняття 3. Бесіда про різні види, способи, матеріали, необхідні для виготовлення народної іграшки.

Заняття 4. Розповідь повір’я «Лялька-немовля у колисці».

 

ПЛАН

роботи гуртка

«Скарбничка доброти»

(формування моральних почуттів і якостей у дітей дошкільного віку)

 Мета:

-       Розкрити дітям особистісний зміст моральних цінностей (справедливість, чесність, доброта, повага тощо).

-       Закріпити уявлення про моральну поведінку, що засвоєні по­передньо; сприяти опануванню нових - проявляти уважність, турботу, привітність, взаємодопомогу.

-       Продовжувати культивувати вміння з повагою ставитися до старших, виконувати їхні вимоги, встановлені правила поведінки.

-       Розвивати емоції та моральні мотиви поведінки, які сприяють налагодженню міжособистісних взаємин із дорослими та одно­літками. Навчати дітей бути чуйними до ровесників і старших, розвивати здатність до співпереживання, вміння вирішувати конфлікти, бажання допомогти.

-       Продовжувати формувати етичні уявлення дітей про добро, чуйність, правдивість, справедливість, сміливість і боягузтво, скромність і зазнайство; виховувати гуманні почуття і негатив­не ставлення до аморальних якостей.

-       Посилити увагу до формування основ морально-вольових якостей особистості дитини: організованості, дисциплінованос­ті, самостійності в поведінці, взаєминах і спільній діяльності, від­повідальності і наполегливості в досягненні позитивних цілей.

-       Виховувати етично-оцінні засоби спілкування. Навчати дітей встановлювати контакт під час спілкування.

-       Продовжувати формувати звички культурної поведінки, спри­яти спілкуванню з ровесниками і дорослими; виховувати куль­туру діяльності, прагнення досягати позитивного результату в індивідуальній і спільній діяльності. Вдосконалювати знання правил і навички поводження у громадських місцях.

-       Розширювати уявлення дітей про мовленнєвий етикет (вітання, прощання, прохання, вибачення, знайомство, комплімент), основну вимогу мовленнєвого етикету – ввічливість, уважність, чемність.

 

Матеріали та обладнання:

-         художні твори В.Сухомлинського, Д.Павличка, М.Підгірянки; В.Паламарчука, Г.Бойка; прислів’я, приказки, загадки, вірші;

-         репродукція картин портретів В.Шилова, В.Нагорного;

-         демонстраційний та роздатковий матеріал для бесід та ігор;

-         матеріали для зображувальної діяльності та ручної праці;

-         атрибути до сюжетно-рольових ігор;

-         аудіозаписи музичних композицій;

-         відеофільми, мультфільми;

-         атрибути, костюми, декорації для драматизацій.

 

Методичні рекомендації

щодо організації роботи гуртка «Скарбничка доброти» 

Роботу гуртка доречно роз­починати уже з другої молодшої групи

 Заняття варто проводити щотижня - 4 рази на місяць. Тривалість їх не повинна перевищувати встанов­лених вікових норм.

 Оптимальна кількість дітей на одному занятті — 10-12 осіб.

Заняття гуртка найдоцільніше проводити у другій половині дня, у час, відведений для ігор та самостійної діяльності дітей.

 Тематика занять визнача­ється за двома напрямками: мовленнєвий етикет та морально-етичне виховання.

 У кожній віковій групі заняття будуються за прин­ципом «спіралі», щоб діти могли, спираючись на попе­редні досвід та знання, набувати нових знань, умінь та навичок у наступній віковій групі.

 Зміст занять має наповнюватися цікавими й доступ­ними для дитини фактами із життя, ситуаціями морально-етичного змісту, наочним матеріа­лом, творами дитячої художньої літератури, кращими зразками народної творчості, іграми морально-етично­го спрямування тощо.

 При визначенні змісту занять обов’язково врахову­вати принципи: доступності, послідовності, систематич­ності, комунікативної спрямованості, комплексного під­ходу, емоційної насиченості, які в тісному взаємозв'язку і забезпечують досягнення поставленої мети — усвідом­лення дитиною того, що життя дається людині на добрі діла.

 Важливий структурний компонент кожного заняття  — обов’язкове виведення діть­ми морального правила, яким вони мають користу­ватися у подальшому житті.

 Для досягнення мети використовуються різнома­нітні методи і прийоми, а саме:

·      читання творів художньо? літератури та бесіди за їхнім змістом;

·      колективне обговорення дій та вчинків персонажів;

·      розглядання ілюстративного матеріалу;

·      складання дітьми розповідей;

·      розв’язання морально-етичних проблемних ситуацій;

·      розв’язання проблемних завдань;

·      входження в роль позитивного героя художнього твору (“А як би вчинив ти?”);

·      дидактичні ігри та вправи на розв’язання завдань морально-етичного змісту;

·      ігри-драматизації за змістом художніх творів;

·      написання листа казковому герою, персонажу ху­дожнього твору тощо;

·      розв’язання суперечностей («Що добре, а що погано?»);

·      використання кращих зразків фольклору;

·      дискусії;

·      «мозковий штурм»;

·      конкурси, вікторини;

·      розв’язання кросвордів, ребусів, шарад тощо.

 Важливо спрямовувати зусилля на те, щоб набуті знання, вміння та навички стали для дитини нормою і правилом у повсяк­денному житті як у дитячому садку, так і за його межами.

Педагог сам має бути для вихованців живим при­кладом та носієм високих моральних якостей.

 

Друга молодша група

 


Місяць

Форма роботи

Вересень

Мовленнєва ситуація «Будьмо знайомі» (форми вітання, звертання, ввічливості)

Гра-тренінг «Ліки від вередливості» (про веред­ливість, егоїзм, упертість)

Жовтень

Мовленнєва ситуація «Я така гарна...» (про вміння робити компліменти)

Виведення морального правила «Слухайся татка і неньку і буде тобі скрізь гладенько»

 

Листопад

Мовленнєва ситуація «До нас прийшов гість» (форми зна­йомства, вітання, прощання)

Д/гра «До нас прийшов новенький...» (ви­ховання доброзичливості, чуйності, щирості)

 

Грудень

Мовленнєва ситуація «Сядемо рядком — поговоримо ладком» (форми звертання, ввічливого прохання, подяки, вміння розмовля­ти спокійно, лагідно, привітно)

Ігрова ситуація «До бабусі на гостини» (про добрі вчинки дітей)

 

Січень

Мовленнєва ситуація «Чарівні слова» (форми ввічливого прохання, подяки)

Д/гра «Колядує вся родина»

 

Лютий

Мовленнєва ситуація «Вибачте, будь ласка» (форми ввіч­ливого вибачення)

Вправи-розігрування «У кого — радість, а в кого — горе», за тв. В. Сухомлинського (про доб­роту і милосердя)

Березень

 

 

Мовленнєва ситуація «Ідемо в гості до Катрусі» (про пра­вила поведінки в гостях, культуру спі­лкування)

Бесіда «Мама і тато — два сонця гарячих» (виховання любові, поваги і турбот­ливого ставлення до батьків)

 

Квітень

Мовленнєва ситуація «Не скривди жодної тваринки» (ви­ховання турботливого ставлення до тварин)

Перегляд театралізованих міні-етюдів «Тарасик та його друзі», «Як Оксанка друзів шукала» (за участю дітей старшої групи»)

 

Травень

Мовленнєва ситуація «Так можна, а так ні»  (про деякі правила поведінки та спілку­вання на вулиці, в транспорті, в гро­мадських місцях)

Д/Г «Добре сердечко і зле серце» (розв’язання морально-етичних ситуацій)

 

Середня група

 

Місяць

Форми роботи

 

 

Вересень

Мовленнєва ситуація «Слова щирого вітання дорожчі за частування» (нові форми знайомства, вітання)

Ігрова ситуація «Про правду і кривду» (про вміння го­ворити правду і звичку брехати)

 

 

 

 

Жовтень

Мовленнєва ситуація «Вчимося говорити один-одному компліменти»

Гра-подорож «Сім’я — лелечине гніздо» (виховання шанобливого ставлення до батьків)

Бесіда «Мама й тато – найдорожчі в світі люди»

Перегляд інсценування творів В. Сухомлинського (за участю дітей старшої групи)

 

 

 

 

 

Листопад

Мовленнєва ситуація «Я зичу вам доброго дня» (нові форми вітання і прощання).

Перегляд репродукцій портретів дітей (визначення внутрішнього емоційного стану)

Ігрові вправи-перевтілювання (тепле сонечко, весняний дощик, лагідний вітерець, добре серце, ласкава усмішка)

Психоемоційні вправи «Передаємо тепло», «Поділися усмішкою»

 

 

 

 

Грудень

Мовленнєва ситуація «Ладком усе можна» (форми прохан­ня, згоди, дозволу, відмови).

Д/гра «Ой, хто-хто Миколая любить» (про ко­ристь добрих і відповідальність за по­гані вчинки)

Психоемоційні вправи «Миттєвості радості», «Засвіти сонце в своєму серці»

Душевне налаштування «Як піклуватися про найрідніших людей»

 

Січень

Мовленнєва ситуація «Ласкаве слово — як день ясний» (ситу­ації ввічливого прохання, подяки, ви­бачення).

Гра-міркування «Хочеш бути щасливим — не будь лі­нивим» (засудження лінощів, неробства, безвідповідальності)

 

 

 

 

Лютий

Мовленнєва ситуація «Будемо уважними до інших» (форми втішання, співчуття, засудження грубості, брутальності)

Розвиваюча гра «Вчимося творити добро» (виховання чуйності, співпереживання, взаємодопо­моги)

Ігрові аутотренінги «Сонячне тепло», «Світло душі», «Сила любові і добра»

Хвилини доброти «Світло нашої любові»

Березень

 

 

 

 

 

 

Мовленнєва ситуація «З’їв, встав і пішов», за тв. В.Сухо­млинського (про правила поведінки за столом і культуру спілкування)

Бесіда – роздум «Шануй батька і матір» (про щирі, дружні та доброзичливі стосунки між батьками й дітьми)

Гра-тренінг «Сонячний зайчик у серці»

Розігрування проблемних ситуацій «Глухе серце», «Нагорода за добро»

 

 

 

Квітень

Бесіда «З чого починається Батьківщина?»

Образотворча діяльність «Моя Україна»

Д/гра «Україна – рідна колиска»

Читання та обговорення твору Д.Павличка «Де найкраще місце на Землі?»

 

 

Травень

Мовленнєві ситуації «Чарівна пір’їнка», «Виправ по­милку» (перевірка знання мовленнєвого етикету)

Гра-подорож «Роби добро — тобі добре буде»

 

Старша група

 

 

Місяць

Форми роботи

 

 

 

Вересень

Мовленнєва ситуація «Учимося приймати і дарувати пода­рунки» (ситуації вітання та вручення по­дарунків)

Обмін інформацією «Сторінками сімейного альбому» (ви­ховання любові до рідних і близьких)

Ігрова вправа «Квітка і людина: що в них спільного?»

Образотворча діяльність «Ми разом – сім'я»

 

 

Жовтень

Бесіда «Ким я хочу бути». Д/гра «Людина праці»

Образотворча діяльність «Намалюй добру справу»

Театралізована гра «Подорож до міста майстрів»

Розвивальна гра «Справа майстра величає»

 

 

 

 

Листопад

Мовленнєва ситуація «Вітайся з усіма — це дає здоров’я» (ситуації ввічливого звертання, прощан­ня, вітання)

Моделювання ситуацій «Дерево сильне корінням, а людина — друзями «(про дружбу і товаришування)

Ігри-емпатії «Лялька заблукала», «Самотній Андрійко», «Хто хоче мати друга»

Вправи «Віддаємо тепло іншим», «Ми – сонячні люди», «Я – чарівник»

 

 

 

 

 

Грудень

Мовленнєва ситуація «Чемність обходиться дешево, але ці­нується дорого» (нові форми прохання, подяки).

Д/гра «Добрі вчинки від кожної дитинки» (до свята Святого Миколая)

Розвивальна гра «Подорож у Країну Доброти»

Розігрування сюжетів «Голос серця», «Промінь доброти»

 

Січень

Мовленнєва ситуація «Гостре словечко ранить сердечко» (ознайомлення з правилами мовленнє­вого етикету, що передбачає певні за­борони, засудження вживання жаргон­них слів та слів-вульгаризмів).

 

Перегляд відеофільму «Землю красить сонце, а людину — праця» (про працелюбність та лінощі)

 

 

 

 

Лютий

 Мовленнєва ситуація «Усе починається з добра» (поглиб­лення знань про добро і зло)

Д/г «Що ти думаєш?» (розв’язання ситуацій з опорою на мовленнєвий етикет).

Виготовлення сюрпризів-подарунків близьким людям.

Розповіді з досвіду дітей «Коли мені було добре», «Як я був щасливий»

Березень

 

 

 

 

 

Мовленнєва ситуація «Про правила гостинності» (про пра­вила поведінки за столом та культуру спілкування).

Проблемна ситуація «Хто батька й матір зневажає — той добра не знає» (про турботу і піклування про батьків)

Душевні розповіді «Добрі руки бабусі», «Дідусь мій – наймудріший»

Ігрова вправа «Вогник душі»

 

 

 

Квітень

 Перегляд відеофільму «Там земля мила, де мати народила?»

Конкурс «Чи знаємо ми свій рідний край?»

Д/гра «Мир – основа життя»

Образотворча діяльність «Ми малюємо мир»

 

 

Травень

 «Школа шляхетності» (дотримання правил етикету в розмові з дорослими, однолітками, незнайомими людьми)

Гра-вікторина «Життя дається на добрі справи»

 

 

Скачать
Формування у дітей дошкільного віку морально-етичних навичок
Методичні рекомендації
Рекомендації.pdf
Adobe Acrobat документ 2.1 MB
Скачать
Патріотичне виховання старших дошкільників
Меточні рекомендації.pdf
Adobe Acrobat документ 509.6 KB
Скачать
Методичні рекомендації щодо формування гендерно-освітньої компетентності дошкільників
рекомендації.pdf
Adobe Acrobat документ 287.0 KB
Скачать
Як педагогу-жінці сформувати у хлопчиків найкращі чоловічі якості
Пам ’ятка для вихователів.pdf
Adobe Acrobat документ 183.0 KB
Скачать
Організація спілкування з хлопчиками та дівчатками
Пам’ятка для батьків.pdf
Adobe Acrobat документ 126.5 KB

Сценарій

календарно-обрядового дійства

«Стрітення»

 

Мета:

-       вчити дошкільників слухати та співати українські народні пісні, веснянки; формувати навички виразного читання віршів, основи акторської майстерності; створювати гарний веселий настрій; розвивати фантазію та уяву, музично-ритмічний слух, творчі здібності засобами хореографії та музики;

-       закріпити уявлення про традиції українського народу; відроджувати календарно-обрядові звичаї на­шого народу; розширювати світогляд дітей;

-       виховувати любов до народних звичаїв, почуття гордості за свій рід, за свою націю, лю­бов до прекрасного: поезії, музики, пластики, природи.

Попередня робота:

ознайомлення дітей зі звичаями на свято Стрітення:

розучування пісень, танців, хороводів, ігор, віршів:

бесіди про святкування та правдивість прик­мет, пов’язаних з цим днем.

Категорія учасників: діти старшого дошкільного віку.

Обладнання:

костюми для героїв свята, рушники, керамічні вироби, жайворонки, атрибути до ігор.

Репертуар:

українська народна приспівка «Труби, Грицю, в рукавицю»;

українська народна приспівка «Зробимо коло»;

пісня-танець «Зима на возі» Т. Коломієць;

танець «Черевики» М. Ведмедері;

пісня «Весняночка» А. Новорицький, В. Філіпенко;

українська народна пісня «Розли­лися води»;

пісня «Весна» В. Вікторова, Ж. Калюжної,

танець «Гопачок» фонограма (оркестр української народної музики);

українська народна пісня «Приходьте, дівчата».

 

 

 

 

Хід дійства:

 

(У залі відтворено інтер’єр світлиці, святково прикраше­но. Виходить господиня).

Господиня.

Гарно в хаті прибрала, їсти наварила,

І у гості до світлиці діток запросила!

(Під музику діти заходять до зали).

Діти: - Добрий день, господине!

Господиня: -  Добрий, добрий! Заходьте, діти, посиди­мо, поговоримо, пожартуємо! (Діти сідають на лавці).

Господиня: - Дуже добре, що сьогодні ви завітали до ме­не на гостину! Ви знаєте, який сьогодні день? Незвичай­ний! У цей день Зима з Весною зустрічається. Кажуть, як­що Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло. Колись у давни­ну ваші бабусі та дідусі святкували це свято і називалося воно Стрітення.


Дівчинка: -  Мені моя бабуся розповідала, що весною, коли починає розпускатися ряст, перші квіточки, хлопчи­ки і дівчатка босоніж топтали ряст, промовляючи:

Топчу, топчу ряст, ряст.

Бог здоров’я дасть, дасть.

І ще буду топтати,

Щоб на той рік діждати!

Господиня: -  Обряд топтати ряст означав, що упродовж року людина не буде хворіти. А ще у цей день святили воду у церкві, приносили її до­дому і пильно оберігали. Цій воді приписували цілющу силу. Нею натирали хворі місця і рани. А чи знаєте ви, що люди дуже вірили у прикмети, які відбуваються на Стрітення.

Дитина: - Якщо мороз, то скоро весні бувати!

Дитина: - Якщо іде сніг, то буде урожай багатий!

Дитина: - Якщо в цей день відлига, то довго ще зимі панувати!

Дитина: - Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!

Дитина: - Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо бу­де дощовим, а якщо короткі — сухе й погоже.

Господиня: - Давайте, діти, покличемо всі Зиму та Весну до нас у гості! Де це наш Гриць з трубою?

Гра «Труби, Грицю, в рукавицю».

(Діти роблять коло. У середину кола виходить хлопчик, який імітує гру на трубі. Йде по колу. Біля якої пари дітей він зупиняється, та пара повинна оббігти навколо кола. Хто переможе з дітей, той і грає на трубі далі.)

Діти.

Не мети, не мети, Зимонька, снігами.

А приходь ти до нас з танцями й піснями!

(Приспівка «Зробимо коло»).

 

 

Зима.

Агов-агов, чую-чую!

Іду-іду, снігу намету!

З вами разом потанцюю, бо ще силу чую!

Добрий день, малята, гарні хлопчики й дівчата!

Діти: - Добрий день, Зимонько!

Зима: - Рада я вас бачити, дітки. А скажіть, чи весело вам було зі мною взимку?

Діти: - Дуже, дуже весело!

(Пісня-танець «Зима на возі»).

Зима: - Як гарно ви співаєте про мене, а чи не боїтеся мого морозу-морозенка та метелицю-хурделицю?

Діти: - Ні!

Зима: - Як морозом я повію, та снігами замету...

Дитина: - А в садочку нам тепленько, любо, весело серденьку!

Зима: - Ой надворі метелиця, крутить вертить хурдели­ця....

Дитина: - А в садочку чепурненькі зійшлися діточки маленькі!

Зима: - Вітер свище десь у полі…

Діти: - Затанцюємо у колі!

(Пісня «Приходьте дівчата». Танець «Черевики»)

Господиня: - Добре, Зимонько, нам було з тобою, весело, та вже Весна на за горами!

Зима: - Хіба прийшов уже час мені з Весною зустрічатися?

Господиня: - А як же! Сьогодні Стрітення! Саме сьогодні Зима з весною зустрічаються і міряються силою!

Зима: - Ой! Я й забула зовсім, що сьогодні такий день! Ну що ж, позмагаємося із Весною, подивимося, чия візьме! Тож кличте скоріше Весну!

(Пісня «Весняночка». З’являється Весна).

 

Весна.  На добридень вам усім:

І дорослим, і малим,

І дівчаткам молодим,

Дідусям сивоголовим,

І парубкам чорнобровим,

І жінкам-трудівницям,

І бабусям-рукодільницям!

-  Бачу, що чекали ви мене! Таку гарну пісню подарували! І я до вас не з порожніми руками прийшла!

Дитина: - Весно, Весно, а що ти нам принесла?

Весна.

На дерева — цвіту, а на поле — жита,

На травичку — росу, на дівчаток — красу,

А на хлопців сили, щоб росли міцними!

 

Дитина: - Весну жартами стрічаємо, танцюємо, співаємо!

 

 

Діти: - Дай нам, доле, кожен рік веселитися повік!

 

Пісня-гра «Розлилися води».

(Діти розділені на чотири групи (однакова кількість). Ру­ки дітей заплетені хрест-навхрест. Співають пісню і вико­нують рухи. Після танцю потрібно щонайшвидше заплес­ти руки.)

 

(З’являється Зима).

Зима.

Як тут дуже тепло стало!

Гостя з’явилась, яку я не чекала!

Насуплю я брови — і вітер холодний повіє,

Усе захолоне, рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє!

Весна.

А я засміюся — і сонце ласкаве засяє,

Прокинуться луки, ліси і поля,

Усе розцвіте, заспіває!

-         Доброго дня тобі, бабусю Зима!

Зима: - Доброго тобі здоров’я, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано...

Ще твоєму царюванню час не настав.

Весна: - Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила. Я краща від тебе, бо у мене люди ве­селі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах.

Зима: - У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожу­хи.

Весна: - А я — царівна — куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!

А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Господиня: - Зимо, Весно, не сперечайтеся, краще позма­гайтеся! А наші діти вам допоможуть! Діти, подивіться, де Весна ступала, на зимовому килимі проталини з’явилися. Давайте ми допоможемо полагоди­ти килим Зимі. Бо у народі кажуть: «Коли на Стрітення відлига, пропаде ще весна надовго».

 

Гра «Полатай   зимовий килим».

(На білому простирадлі наклеєні різної форми «протали­ни» із весняними квіточками. Діти повинні підібрати відповідну латку із білого паперу і закрити проталини. Виграє той, хто вико­нав завдання найшвидше.)

Зима: - Бачиш, як діти мені допомагали зимовий килим полагодити!

Весна: - Яка ти спритна! Краще послухай, як багато зна­ють про мене діти!

 

Гра «Весняні промінці».

(У кожної дитини сонячний промінчик, на якому ілюст­рація ознаки весни. Потрібно скласти речення, відповіда­ючи на запитання, що відбувається з приходом весни.)

 

 

Дитина.

Нумо, разом всі вставайте

І таночок починайте.

Бачте, ноги не стоять,

Так навприсядки ходять!

Дитина.

Ходи-но до нас, Зимонько, не сумуй,

Володіння Весноньці подаруй!

Ми для тебе таночок заведемо,

Шанобливо тебе, Зимонько, проведемо!

(Танець «Гопачок»).

Зима: - Бачу, ви мене зовсім не боїтеся. Що ж, Весно, твоя взяла! Збиратимуся я у путь! Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу!

Дитина: - Іди, Зимонько, з піснями, а повертайся після Осені зі снігами!

Дитина: - Прийми від нас калач смачний, а на згадку — обруч золотий!

(Хлопчик одягає на голову Зимі обруч, а дівчинка підно­сить на рушнику калач. Зима дякує і виходить).

Господиня.

Всі ми Зиму проводжали,

Красну Весну зустрічали!

Весно! Уквітчай наш край!

Дай нам добрий урожай!

Весна.

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я вам навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

 

Господиня: - У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові й щасливі. Вва­жали, що саме птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганя­ють люту зиму. Тож і я хочу дати вам у дарунок таких от жайво­ронків.

 

Весна. Ця пташка на­родилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що весна прийшла.

(Весна та Гос­подиня розда­ють дітям печиво).

 

 

Хоровод «Ой, минула вже зима».