ФАЙЛ

 

МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ

В дошкільному навчальному закладі медичне обслуговування здійснюється відповідно до:

Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);

- Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 30 – 32, 40);

- Постанови кабінету Міністрів України від 14.06.2002 р. №826 «Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах»;

- спільного наказу МОЗ та МОН України від 30.08.2005 р. № 432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»;

- статуту дошкільного навчального закладу №6 «Васильок» та Правил внутрішнього-трудового розпорядку.

 Медична сестра проводить санітарно – просвітницьку роботу, форми й теми різноманітні, відображають актуальні проблеми. Проводяться бесіди, консультації, виступи на педрадах, батьківських зборах. Ця інформація висвітлена в Журналі обліку з гігієнічного виховання, куточках для батьків, санбюлетні.

Медична сестра щоденно обстежує санітарний стан приміщень та прилеглої території. Працівники епідвідділу СЕС проводять обстеження відповідно до епідемічних показань. Акти обстеження реєструються у Журналі санітарного стану ДНЗ.

Медичні огляди працівниками проходяться вчасно, старша медична сестра веде контроль за проходженням медоглядів та фіксує результати у Журнал проходження медоглядів працівниками.

Медична документація ведеться згідно до номенклатури справ, всі журнали оформлені відповідно до вимог.

Антропометричні вимірювання та оцінка фізичного розвитку дітей проводяться в установлені строки:

- дітей раннього віку – 1 раз в місяць,

- дітей дошкільного віку - 1 раз в квартал, про що робляться записи в Журналі антропометрії та медичній картці дитини (ф. 0-26).

З профілактичною метою, планомірно, проводяться огляди дітей на педикульоз та коросту, грибкові захворювання та інші захворювання шкіри. Старша медична сестра проводить такий огляд 1 раз на тиждень та контролює щоденні огляди, що проводяться вихователями вікових груп та веде записи в Журналі оглядів на педикульоз, коросту та інші захворювання шкіри.

Облік захворюваності в закладі проводиться на підставі довідок лікаря про захворювання дитини та статистичних талонів дитячої поліклініки. В Журналах соматичних захворювань, інфекційних захворювань, медичних картках дітей ведуться записи з огляду на час відсутності дитини в ДНЗ. Аналіз захворюваності проводиться щоквартально, підсумок підводиться за рік та узагальнюється наказами завідувача по закладу. Складені діаграми, які дозволяють наглядно побачити ріст або зменшення захворюваності по роках. Результати аналізу захворюваності та ведення профілактичної роботи заслуховуються на виробничих нарадах, засіданнях ради ДНЗ, батьківських зборах та під час звіту завідувача.


Лікар Комаровський про щеплення

Комаровський Євген Олегович - практикуючий дитячий лікар, книги якого завоювали велику популярність серед батьків. Доктор часто виступає на телебаченні, спілкується з користувачами Мережі. У нього, як і у будь-якого відомого людини, є прихильники і супротивники. Євгену Олеговичу задають безліч питань про харчування дітей, загартовування, лікуванні різних захворювань. Що ж думає відомий лікар про щеплення? Він обома руками голосує ЗА щеплення. Але підкреслює: ускладнення після щеплень можливі, і реакції на щеплення можливі. Тому процедура потребує серйозної підготовки з боку батьків і з боку лікарів. І звичайно, щеплення мають робитися якісними вакцинами, які транспортуються і зберігаються за всіма правилами. І слава Богу, зараз інформація про прищепних препаратах, про можливі ускладнення та ризики загальнодоступна, і батьки можуть при потребі купити для дитини ту вакцину, яку порекомендує лікар.

Протягом десяти років доктор Комаровський завідував відділенням інфекційної лікарні в Харківській області на Україні, де лікувалися всі хворі на дифтерію. Він бачив, як помирають від дифтерії нещеплені діти, бачив і різницю в перебігу коклюшу у щеплених і нещеплених дітей. І впевнений, що емоцій на це рахунок йому вистачить до кінця його днів.

 

Чи ставити дітям щеплення - думка ПРОТИ

Люди (фахівці і нефахівці), які виступають ПРОТИ щеплень, оперують різними чинниками. Авторитетним противником щеплень вважається лікар-гомеопат Олександр Коток. Він має інформацію про процес виробництва вакцин і про їх склад, яку не можна назвати загальнодоступною, і наводить аргументи ПРОТИ щеплень:

По-перше, щеплення з точки зору розвитку поствакцинальних ускладнень несуть у собі велику небезпеку.

По-друге, ледь народженому немовляті, якому щеплення, по суті, поки не потрібні, ставлять безліч вакцин, включаючи злісну вакцину БЦЖ (її навіть називають вакциною-вбивцею), що теж дуже небезпечно.

По-третє, сучасні щеплення не виправдовують надій про захист від хвороб, які суспільство на них покладає.

По-четверте, медики дуже перебільшують небезпеку хвороб, від яких щеплять дітей.

Що це за інформація, якою оперує доктор Коток? Вакцина АКДС (коклюш, дифтерія, правець) містить у складі формальдегід, а її анатоксини сорбовані на гідроксиді алюмінію. У виробництві майже всіх вакцин використовують консервант мертіолят (органічна сіль ртуті). Всі ці речовини вкрай небезпечні для людей, а для маленьких дітей тим більше. До того ж, доза дифтерійного анатоксину у вакцині нестандартна, і стандартизувати її неможливо, вона може змінюватись навіть у випуску однієї серії одного виробника. І це розбіжність може бути досить небезпечним.

Згідно Українському прищепних календарем, у перші 18 місяців життя дитина повинна отримати дев'ять щеплень. Першу вакцину йому роблять у перші 12 годин життя - можна сказати, відразу після народження. Отже, дитина перші півтора року життя перебуває у поствакцинальному періоді, а значить, є не цілком здоровим, оскільки будь-яка вакцина пригнічує імунітет строком на 5-6 місяців.

Доктор стверджує, що 80% людей, хворих на дифтерію в 1990 році, були раніше щеплені. До того ж, є дані, що люди через рік після щеплення вже не захищені від захворювання (таких людей близько 20%), і відсоток незахищених зростає з плином часу. Тобто через два роки не захищені вже 35%, а через три роки - всі 80%. Наведені дані відносяться до 1994 року.

 

Так чи робити щеплення дітям?

Тема щеплень актуальна і гідна детального обговорення. Необхідно вирішувати організаційні проблеми, розробити способи профілактики ускладнень, домогтися дотримання техніки та правил вакцинації, прагнути до індивідуального підходу в процесі прищеплення дитини.

 

Незалежні експерти рекомендують батькам ознайомитися з вакцинами, а також з можливими ризиками та ускладненнями, які можливі після будь-якого щеплення. Слід знати про протипоказання до вакцинації. Не полінуйтеся проконсультуватися з декількома лікарями, якщо ви знаєте, що ваша дитина входить до «групи ризику». І звичайно, потрібно правильно готувати дитину до щеплення. 


Адаптация к детскому саду: советы доктора КОМАРОВСКОГО

Перед родителями в какой-то момент обязательно встанет такая проблема, как посещение ребенком детского сада. Казалось бы, что здесь может быть сложного? Ведь ответственно за малыша перекладывается на сторонних людей, которые станут о нем заботиться и следить, чтобы он не попал в неприятности. Тем не менее, не все настолько просто в этом случае. Доктор Комаровский обладает собственным мнением на этот счет. Он может предложить рекомендации по адаптации.

До того, как выяснить, какой должна быть адаптация к детскому саду, Комаровский рекомендует родителям определиться с основной его целью. Детский сад имеет как положительные, так и отрицательные моменты. Пройти через адаптацию к этому дошкольному учреждению необходимо по следующим причинам.

Сам по себе детский сад – это прекрасное место для адаптации к обществу. Чадо получает необходимые коммуникативные навыки и, что особенно подчеркивает Комаровский, значительно укрепляет иммунитет. Родители или бабушка с дедушкой полноценное развитие ребенка не обеспечат.

Но зато посещение детского сада – это огромная угроза как для здоровья, так и для психики. Малыши, посещающие детский сад, болеют гораздо чаще, а порой и получают психические травмы при неправильном подходе мамы с папой и воспитателей.

То есть важность адаптации в этом случае оказывается огромной. Что можно сделать для более успешной адаптации? Комаровский рекомендует обратить серьезнейшее внимание на далее представленные аспекты.

КОМАРОВСКИЙ: ОТ ЧЕГО ЗАВИСИТ АДАПТАЦИЯ К ДЕТСКОМУ САДУ

Сразу следует оговориться, что даже в самых благоустроенных детских садах дети болеют намного чаще, чем дома. Причем, адаптационный период серьезно растягивается во времени. Некоторым детям достаточно трех месяцев, а другие и за год не проходят через адаптацию. Поэтому Комаровский дает такие рекомендации относительно первичной адаптации ребенка.

Лучше отдавать малыша в детский сад еще в тот период, когда мама находится в декретном отпуске. Как только появляются первые признаки заболевания, ребенка получится без проблем оставить дома на несколько дней. А заболевания, как говорит Комаровский, обязательно будут возникать.

Необходимо грамотно выбрать время года, когда малыш пойдет в детский сад. Адаптация пройдет успешнее летом или зимой. Зато межсезонье – время далеко не самое удачное. Осенью и весной простудные заболевания свирепствуют как никогда.

Предварительно родители должны поинтересоваться политикой воспитания детей в детском саду. Комаровский советует отдавать малыша в тот детский сад, где не кормят детей насильно и не стараются максимально их утеплить при прогулках. Это затрудняет адаптацию довольно серьезно.

Если принять во внимание такие советы Комаровского по адаптации к детскому саду, получится лучше защититься от заболеваний. Но что могут сделать сами мама с папой, чтобы сохранить его здоровье и заодно морально подготовить к посещению этого учреждения? Здесь тоже есть немало важных аспектов, без которых добиться нормальной адаптации не получится. Соответственно, физическое и психическое здоровье ребенка окажутся под угрозой.

 

 КОМАРОВСКИЙ: КАК УСКОРИТЬ АДАПТАЦИЮ

К ДЕТСКОМУ САДУ

 

 

Даже в очень сложных случаях адаптация рано или поздно происходит. Но стоит позаботиться о том, чтобы она прошла быстрее и оказалась безболезненной.Родителям, заботящимся о детях лучшим образом, Комаровский советует придерживаться таких моментов.

В первые месяцы посещения к сыну или дочке необходимо относиться особенно благосклонно. Для них детский сад – огромный стресс. Если еще и родители окажутся слишком жесткими в обращении, на успешную адаптацию рассчитывать не придется.

Еще до того, как дитя отправится в детский сад, следует расширить круг людей, находящихся рядом с ним. Поэтому стоит походить с ним на детские площадки или завести знакомства в парке. Для дошкольников есть немало кружков, где также получится найти новых знакомых. Достаточно нескольких посещений кружка, чтобы адаптация впоследствии прошла быстрее.

Также Комаровский рекомендует заранее позаботиться об укреплении иммунитета. Намного лучше, если ребенок пойдет в детский сад со сформированной защитой от бактерий и вирусов. Тогда его адаптация окажется простой, а частота болезней значительно сократится. Значит, здоровье малыша останется в норме.

 

Естественно, в адаптации к детскому саду Комаровский видит немало проблем. Но он отмечает, что болезни в детском возрасте не только неизбежны, но еще и в некоторой степени полезны. Переболев простудой в детскому саду, дитя получит более стойкую защиту от заболеваний в будущем. Родителям остается только упростить процесс привыкания. Сделать это не так сложно, если подойти к процессу ответственно.